КОРОЛЬ ТА ІСТОРИК. ІНТЕРАКЦІОНІСТИЧНИЙ ДИСКУРС МІХАЛА БОБЖИНСЬКОГО І ЗИГМУНТА АВГУСТА
Ключові слова:
Міхал Бобжинський, Зигмунт Август, король, реформація, унія польсько-литовськаАнотація
Науковий доробок Міхала Бобжинського маємо визнати за вагомий. Окрім того, в польській історіографії, цей історик відомий перш за все як автор Dziejów Polski, тієї праці, в якій було здійснено спробу моделювання бачення історії вітчизни. Належить підкреслити, що Бобжинський здійснив також оцінку тогочасних правителів, в тому числі й Зигмунта Августа.
В нашому аналізі були використані методологічні підходи інтеракції «обличчям до обличчя» Ервінга Гоффмана. Запропонована ним модель інтеракції варіантів: драматургічний і підхід інтеракційний, дозволили прийти до висновку, що в своїй наррації Бобжинський відвів останньому Ягеллонові виключно одну роль – роль володаря. Концепція праці привела автора в процесі оцінки того володаря до допущених помилок. Останній Ягеллон був представлений як монарх, який не зміг впровадити сильні уряди. По тому спричинив поширення анархії. А брак сильних урядів і анархія вважав Бобжинський за причину занепаду Речі Посполитої
Посилання
Bartel W. M., Michał Bobrzyński (1849-1935), [w:] Spór o historyczną szkołę krakowską, Kraków 1972.
Bednarski S., Bobrzyński Michał (1849-1935), [w:] Polski Słownik Biograficzny, t. II, Kraków 1936.
Bibliografia prac Michała Bobrzyńskiego, «Kwartalniku Historycznym», 1935.
Bobrzyński M., Dzieje Polski w zarysie, Kraków 1879.
Bobrzyński M., Dzieje Polski w zarysie, Warszawa 1986.
Czerniecka-Haberko A., Interakcjonizm – alternatywa wobec współczesnej historiografii, [w:] Częstochowskie Teki Historyczne, pod red. M. Trąbskiego, N. Morawca, R. W. Szweda, t. I, Częstochowa 2012.
Czerniecka-Haberko A., Zygmunt August w teatrze życia parlamentarnego, [w:] Kultura parlamentarna epoki staropolskiej, pod red. A. Stroynowskiego, Warszawa 2013.
Czyżewski M., Socjolog i życie potoczne. Studium z etnometodologii i współczesnej socjologii interakcji, Łódź 1984.
Daszyk K. K., Michał Bobrzyński (1849-1935), [w:] Wybitni Polacy XIX wieku. Leksykon Biograficzny, pod red. T. Gąsowskiego, Kraków 1998.
Goffman E., Człowiek w teatrze życia codziennego, Warszawa 2008.
Grabski A. F., Zarys historii historiografii polskiej, Poznań 2000.
Handelsman M., Michał Borzyński, [w:] idem, Portrety i profile, Warszawa 1937.
Łazuga W., Michał Bobrzyński. Myśl historyczna a działalność polityczna, Warszawa 1982.
Maternicki J., Michał Bobrzyński wobec tzw. idei jagiellońskiej. Ewolucja poglądów i jej uwarunkowania, «Przegląd Humanistyczny», nr 12/147, 1977.
Serejski M. H., Grabski A. F., Michał Bobrzyński i jego Dzieje Polski w zarysie, [w:] M. Bobrzyński, Dzieje Polski w zarysie, Warszawa 1986.
Serczyk J., 25 wieków historii. Historycy i ich dzieła, Toruń 1994.
Wielka Encyklopedia Powszechna Wydawnictwa «Gutenberga», t. III, Kraków br. r. wyd.
Wierzbicka M., Bobrzyński Michał (30 IX 1849 Kraków – 3 VII 1935 Łopuchówek k. Poznania), [w:] Słownik historyków polskich, pod red. M. Prosińskiej-Jackl, Warszawa 1994.
Ziółkowski M., Wstęp. Interakcjonizm symboliczny i teorie interakcji, [w:] Współczesne teorie socjologiczne, wybór i oprac. A. Jasińska-Kania, Lech M., Nijakowski, J. Szacki, M. Ziółkowski, Warszawa 2006.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Редколегія публікує матеріали, не завжди поділяючи погляди їхніх авторів, зберігає стиль матеріалів, залишає за собою право скорочувати та редагувати тексти. Автор несе відповідальність за зміст статті, достовірність фактів, цитат, дат тощо. Друковані в інших виданнях матеріали до розгляду не приймаються. У разі передруку публікацій посилання на «Історичний архів. Наукові студії» обов’язкове.
