РОСІЙСЬКА ВЛАДА І ПОЛЬСЬКЕ ПИТАННЯ ЗА ЧАСІВ СТАНІСЛАВА АВГУСТА
Ключові слова:
історія Польщі в XVIII столітті, мемуари XVIII століття, стосунки польсько-російські в XVIII столітті, правителі РосіїАнотація
За часів панування короля Станіслава Августа в Речі Посполитій польсько-литовській наступило зростання зацікавлення Росією і її правителями. Видно це із спогадів. Вони стали ключовим джерелом цієї статті. Дослідження має відповісти на кілька питань: 1) якими правителями Росії найбільше цікавилися, 2) як оцінено діяльність наступних правителів, 3) що мемуаристи писали про політику російських імператорів стосовно Речі Посполитої польсько-литовської. Менше значення мають перекази на тематику життя двору в Петербурзі. Тексти польських досліджень демонструють зміну оцінок російських імператорів. Найбільше цікавило життя і політика імператриці Катерини ІІ. Довго ставилися до неї з приязню. Завжди в польських спогадах підкреслювалася її інтелігентність. Зміна тих поглядів наступила тільки після занепаду Речі Посполитої польсько-литовської. Коли ті зміни відбулися, то в оглядах розміщено багато відомостей про її вади: розпусту, блудливість і неприязнь до Польщі. Написано про те однак після її смертіПосилання
Anegdoty i sensacje obyczajowe wieku Oświecenia w Polsce. Dokumenty, wspomnienia, facecje, zebrał i oprac. R. Kaleta, Warszawa 1958.
Czacki M., Wspomnienia z roku 1788 po 1792, Poznań 1862.
Czubiński A., Topolski J., Historia Polski, Wrocław 1988.
Engeström L., Pamiętniki, [w:] Polska stanisławowska w oczach cudzoziemców, oprac. W. Zawadzki, Warszawa 1963, t. II.
Fiszerowa W., Dzieje moje własne i osób postronnych. Wiązanka spraw poważnych, ciekawych i błahych, Londyn 1975.
Iłowajski D., Sejm grodzieński roku 1793. Ostatni sejm Rzeczypospolitej Polskiej, tłum. M. Iłowajski, Poznań 1872.
Kaczkowski S., Wiadomości o Konfederacji Barskiej, Poznań 1843.
Karkocha M., Obraz Francji w dobie rewolucji na łamach prasy warszawskiej z lat 1789-1794, Łódź 2011.
Karpiński F., Historia mego wieku i ludzi, z którymi żyłem, oprac. M. Sobol, Warszawa 1987.
Kicka N., Pamiętniki, przyp. J. Dutkiewicz, Warszawa 1972.
Kitowicz J., Pamiętniki, czyli historia polska, oprac. P. Matuszewska, Z. Lewinówna, Warszawa 1971.
Konopka T., Historia Domu Naszego. Raptularz z czasów Stanisława Augusta, oprac. M. Konopka, Warszawa 1993.
Kosmowski S., Pamiętniki Stanisława Kosmowskiego z końca XVIII wieku, wyd. II, Poznań 1867.
Listy Stanisława Augusta do Pani Geoffrin. Od roku 1764 do roku 1777, wyd. L. Siemieński, Kraków 1876.
Lord R. H., Drugi rozbiór Polski, przeł. A. Jaraczewski, Warszawa 1973.
Lubomirski S., Pod władzą księcia Repnina, Warszawa 1971.
Łojek J., Książę Stanisław Poniatowski (1754-1833), [w:] S. Poniatowski, Pamiętniki synowca Stanisława
Augusta, przekł. i wstęp J. Łojek, Warszawa 1979.
Łoyko F., Odpowiedź na skrypt pod tytułem Wykład postępku Dworu Rosyjskiego względem, Najjaśniejszej Rzeczypospolitej, Warszawa 1773.
Matuszewicz M., Diariusz życia mego 1758-1764, oprac. B. Królikowski, Warszawa 1986, t. I, s. 48, t. II.
Michalski J., Dyplomacja polska w latach 1764-1795, [w:] Historia dyplomacji polskiej, pod red. Z. Wójcika, t. II, Warszawa 1982, s. 538-541.
Michalski J., Stanisław August Poniatowski, [w:] Polski Słownik Biograficzny, t. XLI, Warszawa – Kraków 2002.
Moszczeński A., Pamiętniki do historii polskiej w ostatnich latach panowania Augusta III i pierwszych Stanisława Poniatowskiego, wyd. III, Poznań 1867.
Niemcewicz J., Pamiętniki czasów moich, wyd. J. Dihm, Warszawa 1957, t. 2.
G. K. Pistor, Mémoires sur la révolution de la Pologne, Paris 1806.
Poniatowski S., Pamiętniki synowca Stanisława Augusta, przekł. i wstęp J. Łojek, Warszawa 1979.
Radziwiłł K.S., Korespondencja księcia Karola Stanisława Radziwiłła wojewody wileńskiego «Panie Kochanku» 1744-1790 z archiwum w Werkach, wyd. Czesław Jankowski, Kraków 1898.
Rostworowski E., Gra trzech czarnych orłów. [w:] Popioły i korzenie. Szkice historyczne i rodzinne, Kraków 1985.
Smoleński W., Ostatni rok Sejmu Wielkiego, Kraków 1897.
Sorel A., Kwestia wschodnia w XVIII wieku. Pierwszy podział Polski i traktat kainardżyjski, Warszawa 1981.
Stroynowski A., Przyczyny odrzucenia kodeksu Andrzeja Zamoyskiego, «Czasopismo Prawno-Historyczne», t. 36, z. 1.
Stroynowski A., Послы России в Полъше в полской оценке станиславовской епохи, «Acta Universitatis Lodziensis. Folia Historica» 1994, z. 51.
Topolski J., Historia Polski od czasów najdawniejszych do 1990 roku, Warszawa-Kraków 1992.
Topolski J., Ideologia polityczna jako kategoria teoretyczna i historyczna w wyjaśnianiu rozbiorów Polski, [w:] Trudne stulecie. Studia z dziejów XVII i XVIII wieku ofiarowane prof. Jerzemu Michalskiemu w 70-rocznicę urodzin, Warszawa 1994.
Wybicki J., Życie moje, Biblioteka Narodowa, ser. I, nr 106, Kraków [1927].
Wykład postępku Dworu Imperatorskiego Rosyjskiego względem Najjaśniejszej Rzeczypospolitej Polskiej z dedukcją praw, Petersburg 1773.
Zajewski W., Czy konfederacja barska była zasadniczą przyczyną pierwszego rozbioru Polski, [w:] Oświeceni wobec rozbiorów Polski, pod red. J. Grobisa, Łódź 1998.
Zielińska Z., Pogłoski o rozbiorze Polski oraz ich reperkusje w Rzeczypospolitej w okresie bezkrólewia 1763-1764 r., «Przegląd Historyczny» 2005, t. XCVI, z. 4.
Zielińska Z., Polska w okowach «systemu północnego» 1763-1766, Kraków 2012.
Zielińska Z., Studia z dziejów stosunków polsko-rosyjskich w XVIII w., Warszawa 2001
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Редколегія публікує матеріали, не завжди поділяючи погляди їхніх авторів, зберігає стиль матеріалів, залишає за собою право скорочувати та редагувати тексти. Автор несе відповідальність за зміст статті, достовірність фактів, цитат, дат тощо. Друковані в інших виданнях матеріали до розгляду не приймаються. У разі передруку публікацій посилання на «Історичний архів. Наукові студії» обов’язкове.
