Ідеологія чеських будителів напередодні революції 1848 р.
Ключові слова:
західні слов’яни, будитель, відродження, Австрійська імперія, ЧехіяАнотація
Національно-культурна діяльність західних слов’ян наприкінці XVІІІ – на початку ХІХ ст. – одна з найбільш яскравих та насичених етнічним змістом сторінок у минулому слов’янських народів Європи. Процес слов’янського відродження у якості симбіозу Просвітництва та романтизму можна розглядати як процес етнічної модернізації, що мав місце у слов’ян хронологічно наприкінці ХVІІІ-ХІХ ст., геополітичне – на теренах мультиетнічної Австрійської імперії.Посилання
Архив Государственного исторического музея Москва, ф. 17, д. 87, л. 30. Цит. по: Коган Б. М. Развитие чешско-русских культурных связей с конца ХVІІІ в. до конца революции 1848 г. : дисс. … канд. ист. наук. – Ленинград, 1974. – 228 с.
Всероссийская этнографическая выставка и Славянский Съезд в мае 1867 года. – М. : Унив. тип., 1867. – 473 с.
Ганка В. Шишкову А. Письмо. 3 мая 1822 г. // Записки, мнения и переписка адмирала А. С. Шишкова. – Берлин : Изд. Киселева, 1879. – Т. 2. – С. 390–391.
Гильфердинг А. Ф. Письмо к г. Ригеру в Прагу о русско-польских делах / Гильфердинг А. Ф. //Собрание сочинений: Статьи по современным вопросам славянским. – СПб. : Печатня В. Головина, 1868 . – Т. 2. – С. 277–288.
Гильфердинг А. Ф., Лебедев С. В., Платонов О. // Гильфердинг А. Ф. Россия и славянство / Предисловие С. Лебедева. – М. : Институт русской цивилизации, 2009. – 491 с.
Избранные произведения прогрессивных польских мыслителей / Сост. : Илья Соломонович Миллер, Игорь Сергеевич Нарский. – М. : Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова, 1958. – Т. 3. – С. 342.
К…ин М. И. Славянский съезд в Праге в 1848 году. – СПб. : Тип. И. И. Глазунова, 1860. – 49 с.
Кавелин К. Новейшая история Австрии. Пражский съезд славян / К. Кавелин // Вестник Европы. – СПб. : Просвещение, 1866. – Вып. 2. – 404 с.
Лео фон Тун. О современном состоянии Чешской литературы и ее значение // Журнал Министерства народного просвещения – СПб. : Тип. Императорской академии наук, 1843. – Т. 38. – С. 124–127.
Освободительное движение народов Австрийской империи. Возникновение и развитие. Конец ХVІІІ в. – 1849 г. – М. : Наука, 1980. – 483 с.
Погодин М. П. Год в чужих краях (1839). Дорожный дневник / М. П. Погодин. – М., 1844. – Ч. 1. – 241 с.
Полонский Я. Тирольская элегия Гавличка // Русское слово. Литературно-ученый журнал / Гр. А. Кушелев-Безбородко, Григорий Евлампиевич Благосветлов. – СПб. : Изд. Гр. Кушелева-Безбородко, в тип. Рюмина и Ко, 1860. – Т. 2. – С. 289–304.
Исторический обзор деятельности Министерства народного просвещения. 1802-1902 / С. В. Рождественский. – СПб., 1902. – 428 с.
Троянский А. Карл Гавличек Боровский / А. Троянский // Русский вестник. Журнал литературный и политический. – М. : Изд. Каткова и Ко, 1861. – С. 235–264.
Шишков А. – Ганке В. Письмо от 3 мая 1822 г. Шишков А. С. Его высокопреподобию господину аббату Добровскому. 28 апреля 1823 г. // Записки, мнения и переписка адмирала А. С. Шишкова. – Берлин : Изд. Киселева, 1879. – Т. 2. – С. 391–393.
Энгельс Ф. Собр. соч. – Т. 52. – С. 204–205.
Arnold Е. Sebrané spisy. – Praha, 1954. – С. 55.
Havlíček Borovský К. Politik а novinař. Výbor z díla. – Praha, 1956. – С. 32.
Havlíček Borovský К. Obrazy z Rus. Epigramy a aforismi. – Praha, 1986.
Palacky F. Dějiny národu českého v Čechách av Moravě. – Praha, 1877. – D. III. – 295 s.
Pastrnek František. Jan Kollár, 1793-1852: sborník statí o životě, působení a literární činnosti pěvce «Slávy dcery» na oslavu jeho stoletých narozenin. – Nákl, Obou spolků, 1893. – 175 s.
Palacky F. Spisy drobne / Uspf. dr. B. Rieger. – D. 1. – Praha, 1898.
Thun J. M. Der slawismus in Böhmen / Besprochen von Jos. Math. Grafen V. Thun / I. G. Calvesche Buchhandlung. – Prag, 1845.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Редколегія публікує матеріали, не завжди поділяючи погляди їхніх авторів, зберігає стиль матеріалів, залишає за собою право скорочувати та редагувати тексти. Автор несе відповідальність за зміст статті, достовірність фактів, цитат, дат тощо. Друковані в інших виданнях матеріали до розгляду не приймаються. У разі передруку публікацій посилання на «Історичний архів. Наукові студії» обов’язкове.
