До питання про визначення терміну «інженерно-технічна інтелігенція»

Автор(и)

  • Сергій Іванович Коротяєв Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України, Ukraine

Ключові слова:

інтелігенція, інженерно-технічна інтелігенція, соціально-професійна структура інтелігенції

Анотація

Розглянуто застосування терміну «інженерно-технічна інтелігенція» в історіографії, виявлено критерії приналежності до соціально-професійної групи, яка визначається цим терміном, дано його визначення.

Біографія автора

Сергій Іванович Коротяєв, Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України

здобувач кафедри іноземних мов та гуманітарних наук

Посилання

Абрамов В. Н. Техническая интеллигенция России (1921 – конец 30-х годов). – СПб., 1997.

Бармин И. П. Борьба партии Ленина-Сталина за подготовку инженерно-технических кадров для промышленности в первой сталинской пятилетке: Дис. … канд. ист. наук. – М., 1950.

Бейлин А. Е. Кадры специалистов в СССР. – М., 1935.

Бессонов Б. Н. Интеллигенция и власть // Интеллигенция и власть. – М., 1992.

Василевская Н. В. Формирование производственно-технической интеллигенции БССР. 1921-1941. – Минск, 1986.

Волков В. С. Из опыта идейно-политической работы партии среди технической интеллигенции (1928-1937 гг.) // Учен. зап. Ленингр. гос. пед. ин-та им. А. И. Герцена. Общественные науки. – Великие Луки, 1969. – Т. 327. – С. 60-81.

Гараевская И. А. Российская инженерно-техническая интеллигенция (конец XIX – 30-е годы XX века). Краткий исторический очерк. – М., 1992.

Гербач В. В. КПСС – организатор сотрудничества рабочего класса со старой технической интеллигенцией. – М., 1980.

Ерман Л. Е. Интеллигенция в первой русской революции. – М., 1966.

Заузолков Ф. Н. Коммунистическая партия – организатор создания научной и производственно-технической интеллигенции СССР. – М., 1973.

Зелев М. В. Инженерно-техническая интеллигенция Среднего Поволжья в 1928-1941 гг.: Автореф. дис. …канд. ист. наук. – Пенза, 2001.

Знаменский О. Н. Интеллигенция накануне Великого октября. – Л., 1988.

Карапетян О. Р. Интеллигенция в социальной структуре общества. – М., 1974.

Кислицин С. А. «Шахтинское дело». Начало сталинских репрессий против научно-технической интеллигенции в СССР. – Ростов-на-Дону, 1993.

Классы, социальные слои и группы в СССР. – М., 1968.

Кугель С. А. Техническая интеллигенция и тенденции ее развития // Классы, социальные слои и группы в СССР. – М., 1968. – С. 172-173.

Кугель С. А., Устинова В. А. Место и роль производственно-технической интеллигенции в социальной структуре советского обществ // Профессиональные отряды интеллигенции. – М., 1985. – С. 14-21.

Куманев В. А. 30-е годы в судьбах отечественной интеллигенции. – М., 1991.

Лейкина-Свирская В. Р. Интеллигенция в России во второй половине XIX века. – М., 1971.

Лейкина-Свирская В. Р. Русская интеллигенция в 1900-1917 годах. – М., 1981.

Литвинов Н. Н., Сандин Б. И. Организационная работа партии по подготовке женских кадров советской технической интеллигенции // Учен. зап. Ленингр. гос. пед. ин-та им. А. И. Герцена. Общественные науки. – Великие Луки, 1969. – Т. 327. – С. 40-59.

Лутченко А. И. Борьба партии и Советского государства за подготовку своей производственно-технической интеллигенции в первой пятилетке: Дис. …канд. ист. наук. – Л., 1950.

Лутченко А. И. Создание инженерно-технических кадров в годы построения социализма в СССР 1926-1958 гг. – Минск, 1973.

Наумова Т. Н. Интеллигенция и пути развития российского общества // Социс. – 1995. – № 3.

Олейник О. Ю. Советская интеллигенция в 30-е годы (теоретико-методологический и историографический аспекты). – Иваново, 1997.

Радченко А. Н. Формирование и развитие технической интеллигенции Чувашской АССР в 1920-1991 гг.: Автореф. дис.…канд. ист. наук. – Чебоксары, 2000.

Руткевич М. Н. Интеллигенция в развитом социалистическом обществе. – М., 1977.

Сандин Г. А. Ленинградские большевики в борьбе за создание советской производственно-технической интеллигенции в годы первой сталинской пятилетки: Дис. …канд. ист. наук. – Л., 1952.

Ушаков А. В. Вопросы состава дореволюционной российской интеллигенции в отечественной историографии // Российская интеллигенция в отечественной и зарубежной историографии. – Иваново, 1995. – С. 122-124.

Федулов С. М. Борьба коммунистической партии Советского Союза за подготовку кадров советской технической интеллигенции и значение этой борьбы для выполнения первого пятилетнего плана и укрепления обороны страны: Дис. …канд. ист. наук. – М., 1954.

Федюкин С. А. Великий Октябрь и интеллигенция. – М., 1972.

Федюкин С. А. Деятельность КПСС по формированию советской интеллигенции. – М., 1984.

Федюкин С. А. Привлечение буржуазной технической интеллигенции к социалистическому строительству в СССР. – М., 1960.

Федюкин С. А. Советская власть и буржуазные специалисты – М., 1965.

Халиулин Г. Г. Производственно-техническая интеллигенция и рабочие: проблема социально-классовых отношений // Интеллигенция в советском обществе. – Кемерово, 1993. – С. 130-137.

Халиулин Г. Г. Формирование социалистической производственно-технической интеллигенции в Западной Сибири (1921-1937 гг.). – Томск, 1983.

##submission.downloads##

Номер

№ 12 (2014)

Розділ

ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО. ІСТОРІОГРАФІЯ. МЕТОДОЛОГІЯ. ІСТОРІЯ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Редколегія публікує матеріали, не завжди поділяючи погляди їхніх авторів, зберігає стиль матеріалів, залишає за собою право скорочувати та редагувати тексти. Автор несе відповідальність за зміст статті, достовірність фактів, цитат, дат тощо. Друковані в інших виданнях матеріали до розгляду не приймаються. У разі передруку публікацій посилання на «Історичний архів. Наукові студії» обов’язкове.