ПОЛЬСЬКА ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ЩОДО БАЛТIЙСЬКИХ ДЕРЖАВ У МІЖВОЄННЕ ДВАДЦЯТИРІЧЧЯ
Ключові слова:
політика безпеки, європейська безпека, країни Балтії, військове співробітництво в ЄвропіАнотація
Після відновлення незалежності в 1918 році польська держава, крім необхідності побудови державного апарату, була змушена боротися за свої кордони, а потім і за їх визнання на міжнародній арені. Ще одним надзвичайно важливим завданням польської дипломатії було питання створення системи союзів, яка би дала Польщі та нововідродженим державам гарантії безпеки субрегіону. Із цією метою у перші роки після закінчення війни Варшава посилено прагнула створити постійну форму політичного та військового співробітництва в межах субрегіону Центрально-Східної Європи та Балтійського моря. У Варшаві 17 березня 1922 р. Польща, Латвія, Литва, Естонія та Фінляндія навіть підписали угоду, яка в далекосяжних планах польського Міністерства закордонних справ повинна стати кроком до створення т. зв. Балтійського союзу. Однак проблема полягала в тому, що в той час у Фінляндії велику роль відігравала тенденція до зміцнення співпраці зі скандинавськими країнами та бажання прийняти політику нейтралітету. Литва, однак, не бажала надалі зміцнювати відносини з Польщею, з якою вона залишалася в конфлікті після окупації Вільнюса у квітні 1919 р. військами генерала Лучана Желіговського. Цей факт викликав хвилі критики щодо Варшави у Західній Європі. Можливість покращити імідж з’явилася у січні 1923 року, коли Литва усунула французький гарнізон та анексувала т. зв. Клайпедський край. Урівноважена та спокійна реакція Варшави на литовські кроки була позитивно оцінена західними державами. Хоча жодна з концепцій побудови альянсу, здатного протистояти Радянській Росії і таким чином запевнити безпеку собі та своїм союзникам, не була втілена в життя, однак їх аналіз сьогодні дозволяє висунути тезу про те, що доля цієї частини Європи ніколи не була байдужою для Польщі. Вона завжди була пов’язана з безпекою усього субрегіону, про що свідчить нинішня політична та військова прихильність у формі бойових груп батальйонів як частини ініціативи НАТО, як посилена Розширена Присутність.Посилання
Fyda, R. (1994). Emigracja polska w Estonii w latach 1918–1939. In Nasza przeszłość. Studia z dziejów Kościoła i kultury katolickiej w Polsce (Vol. 81) Kraków. Retrieved from http://naszaprzeszlosc.pl/files/tom081_06.pdf. [in Polish]
Jēkabsons, Ē. (2016). Początek stosunków Łotwy i Polski: pierwsze kontakty, wiosna–jesień 1919 roku, Czasopismo Instytutu Historii UMCS RES HISTORICA, 42 Retrieved from https://reshistorica.journals.umcs.pl/rh/issue/view/202/ showToc. [in Polish]
Kasekamp, A. (2013). Historia państw bałtyckich. Warszawa : PISM. [in Polish]
Lubelski, J. (2010). Związek Bałtycki i Trzecia Europa. Koncepcje reorganizacji Europy Środkowej w polityce zagranicznej II Rzeczypospolitej. Nowa Europa. Przegląd Natoliński – periodyk CEN, 1 (9). [in Polish].
Łosowski, P. (1998). Polityka II Rzeczypospolitej wobec państwa sąsiednich. Niepodległość i Pamięć, (5, 4), 13. Retrieved from http: //bazhum. muzhp. pl/ media //files /Niepodleglosc _i_ Pamiec/Niepodleglosc_i_Pamiecr1998-t5-n4_(13)/Niepodleglosc_i_Pamiec-r1998-t5-n4_(13)-s43-56/Niepodleglosc_i_Pamiec-r1998-t5-n4_(13)s43-56.pdf. [in Polish].
Łukasik-Duszyńska, M. (2008). Brytyjskie poselstwo donosi. Posłowie brytyjscy wobec stosunków Polski z państwami bałtyckimi w latach 1920–1926. Warszawa. [in Polish].
Miknys, R. (2011). Ogląd historyczny stosunków polsko-litewskich na przebiegu wieków; publ. 19 czerwca 2011. Polish American Congress. Retrieved from http: //pacnorthjersey.org/oglad-historyczny-stosunkow-polskolitewskich-na-przebiegu-wiekow/. [in Polish].
Palmer, A. (2008). Północne sąsiedztwo. Historia krajów i narodów Morza Bałtyckiego. Warszawa : Wyd. Książka i Wiedza. [in Polish]. 9. Portal Eesti.pl Retrieved from https://www.eesti.pl/historia-relacji-polsko-estonskich-12017.html.
Retka, D. (2015). Stosunki polsko-litewski w okresie międzywojennym, publ. 9 lutego 2015 Retrieved from Historia.org.pl https://historia.org.pl/2015/02/09/stosunki-polsko-litewskie-w-okresie-miedzywojennym/. [in Polish].
Skrzypek A. (1972). Związek Bałtycki: Litwa, Łotwa, Estonia i Finlandia w polityce Polski i ZSRR w latach 1919– 1925. Warszawa. [in Polish].
Wołos, M. (2009). Szkic o polskiej polityce zagranicznej w międzywojennym dwudziestoleciu, [red:] K. Persak, P. Machcewicz, Polski wiek XX – Dwudziestolecie, Bellona. [in Polish].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Редколегія публікує матеріали, не завжди поділяючи погляди їхніх авторів, зберігає стиль матеріалів, залишає за собою право скорочувати та редагувати тексти. Автор несе відповідальність за зміст статті, достовірність фактів, цитат, дат тощо. Друковані в інших виданнях матеріали до розгляду не приймаються. У разі передруку публікацій посилання на «Історичний архів. Наукові студії» обов’язкове.