ПОЛЬСЬКА ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ЩОДО БАЛТIЙСЬКИХ ДЕРЖАВ У МІЖВОЄННЕ ДВАДЦЯТИРІЧЧЯ

Автор(и)

  • Sławomir Piotrowski Akademii Sztuki Wojennej, Warszawa, Polska, Poland

Ключові слова:

політика безпеки, європейська безпека, країни Балтії, військове співробітництво в Європі

Анотація

Після відновлення незалежності в 1918 році польська держава, крім необхідності побудови державного апарату, була змушена боротися за свої кордони, а потім і за їх визнання на міжнародній арені. Ще одним надзвичайно важливим завданням польської дипломатії було питання створення системи союзів, яка би дала Польщі та нововідродженим державам гарантії безпеки субрегіону. Із цією метою у перші роки після закінчення війни Варшава посилено прагнула створити постійну форму політичного та військового співробітництва в межах субрегіону Центрально-Східної Європи та Балтійського моря. У Варшаві 17 березня 1922 р. Польща, Латвія, Литва, Естонія та Фінляндія навіть підписали угоду, яка в далекосяжних планах польського Міністерства закордонних справ повинна стати кроком до створення т. зв. Балтійського союзу. Однак проблема полягала в тому, що в той час у Фінляндії велику роль відігравала тенденція до зміцнення співпраці зі скандинавськими країнами та бажання прийняти політику нейтралітету. Литва, однак, не бажала надалі зміцнювати відносини з Польщею, з якою вона залишалася в конфлікті після окупації Вільнюса у квітні 1919 р. військами генерала Лучана Желіговського. Цей факт викликав хвилі критики щодо Варшави у Західній Європі. Можливість покращити імідж з’явилася у січні 1923 року, коли Литва усунула французький гарнізон та анексувала т. зв. Клайпедський край. Урівноважена та спокійна реакція Варшави на литовські кроки була позитивно оцінена західними державами. Хоча жодна з концепцій побудови альянсу, здатного протистояти Радянській Росії і таким чином запевнити безпеку собі та своїм союзникам, не була втілена в життя, однак їх аналіз сьогодні дозволяє висунути тезу про те, що доля цієї частини Європи ніколи не була байдужою для Польщі. Вона завжди була пов’язана з безпекою усього субрегіону, про що свідчить нинішня політична та військова прихильність у формі бойових груп батальйонів як частини ініціативи НАТО, як посилена Розширена Присутність.

Біографія автора

Sławomir Piotrowski, Akademii Sztuki Wojennej, Warszawa, Polska

Doctor, adiunkt

Посилання

Fyda, R. (1994). Emigracja polska w Estonii w latach 1918–1939. In Nasza przeszłość. Studia z dziejów Kościoła i kultury katolickiej w Polsce (Vol. 81) Kraków. Retrieved from http://naszaprzeszlosc.pl/files/tom081_06.pdf. [in Polish]

Jēkabsons, Ē. (2016). Początek stosunków Łotwy i Polski: pierwsze kontakty, wiosna–jesień 1919 roku, Czasopismo Instytutu Historii UMCS RES HISTORICA, 42 Retrieved from https://reshistorica.journals.umcs.pl/rh/issue/view/202/ showToc. [in Polish]

Kasekamp, A. (2013). Historia państw bałtyckich. Warszawa : PISM. [in Polish]

Lubelski, J. (2010). Związek Bałtycki i Trzecia Europa. Koncepcje reorganizacji Europy Środkowej w polityce zagranicznej II Rzeczypospolitej. Nowa Europa. Przegląd Natoliński – periodyk CEN, 1 (9). [in Polish].

Łosowski, P. (1998). Polityka II Rzeczypospolitej wobec państwa sąsiednich. Niepodległość i Pamięć, (5, 4), 13. Retrieved from http: //bazhum. muzhp. pl/ media //files /Niepodleglosc _i_ Pamiec/Niepodleglosc_i_Pamiecr1998-t5-n4_(13)/Niepodleglosc_i_Pamiec-r1998-t5-n4_(13)-s43-56/Niepodleglosc_i_Pamiec-r1998-t5-n4_(13)s43-56.pdf. [in Polish].

Łukasik-Duszyńska, M. (2008). Brytyjskie poselstwo donosi. Posłowie brytyjscy wobec stosunków Polski z państwami bałtyckimi w latach 1920–1926. Warszawa. [in Polish].

Miknys, R. (2011). Ogląd historyczny stosunków polsko-litewskich na przebiegu wieków; publ. 19 czerwca 2011. Polish American Congress. Retrieved from http: //pacnorthjersey.org/oglad-historyczny-stosunkow-polskolitewskich-na-przebiegu-wiekow/. [in Polish].

Palmer, A. (2008). Północne sąsiedztwo. Historia krajów i narodów Morza Bałtyckiego. Warszawa : Wyd. Książka i Wiedza. [in Polish]. 9. Portal Eesti.pl Retrieved from https://www.eesti.pl/historia-relacji-polsko-estonskich-12017.html.

Retka, D. (2015). Stosunki polsko-litewski w okresie międzywojennym, publ. 9 lutego 2015 Retrieved from Historia.org.pl https://historia.org.pl/2015/02/09/stosunki-polsko-litewskie-w-okresie-miedzywojennym/. [in Polish].

Skrzypek A. (1972). Związek Bałtycki: Litwa, Łotwa, Estonia i Finlandia w polityce Polski i ZSRR w latach 1919– 1925. Warszawa. [in Polish].

Wołos, M. (2009). Szkic o polskiej polityce zagranicznej w międzywojennym dwudziestoleciu, [red:] K. Persak, P. Machcewicz, Polski wiek XX – Dwudziestolecie, Bellona. [in Polish].

##submission.downloads##

Номер

Розділ

ВІТЧИЗНЯНА ТА ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ