СТРАТЕГІЧНА ДУМКА В ПОЛІТИЦІ БЕЗПЕКИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ
Ключові слова:
Україна, національна безпека, національні інтереси, хід національної зовнішньої політики, стратегічні цілі, стратегічна думка, система безпекиАнотація
Кожна держава має право визначати свій набір національних інтересів та їх пріоритети, реальні та потенційні загрози національній безпеці, відповідно до яких перелік цих елементів визначається на законодавчому рівні. Проблема безпеки України охоплює не лише традиційну армію, а й економічні та політичні фактори. Питання національної та історичної ідентифікації, а також проблеми демократизації та внутрішньої стабільності перетинаються. Міждержавні відносини – це той хомут, що утримує безпеку кожної країни. Це стосується й України. Країна, яка після незалежності повинна були вказати своє місце у світі, визначити своє стратегічне мислення і таким чином вказати основні напрями зовнішньої політики. Процес створення незалежної української держави приніс із собою проблеми, пов’язані з гарантією її безпеки. Було очевидно, що сталий розвиток України як суверенної та демократичної держави залежить від реалізації національних напрямів внутрішньої та зовнішньої політики. Політики щодо створення системи, яка би забезпечувала захист життєво важливих інтересів держави. Система, яка створювала б основу для безпеки суспільства, його матеріальних і духовних цінностей, а також прав і свобод особистості в системі внутрішніх і зовнішніх загроз. Це забезпечило би територіальну цілісність та непорушність кордонів. Жодна держава не може самостійно протистояти всім проблемам, пов’язаним із забезпеченням національної безпеки. Вирішення проблем з його побудовою починається відразу після здобуття незалежності. Застосовуючи заходи національної безпеки, ми створюємо остаточну стратегічну думку держави. Це змушує визначити пріоритетні національні інтереси та цілі, які варто з’ясувати в процесі розробки політики національної безпеки. Створення української стратегічної думки передбачало прийняття різних варіантів, способів та шляхів досягнення цілей. Метою статті є представлення стратегічної думки в політиці безпеки України. Це спроба наближення ідеї стратегічної національної безпеки. У статті представлені українські ідеологічні та політичні питання початку ХХ століття та процес створення ефективної системи національної безпеки після 1991 року.Посилання
Bajor, P. (2014). Partnerstwo czy członkostwo? Polityka euroatlantycka Ukrainy po 1991 roku. Kraków. [in Polish].
Baluk, W. (2006). Kształtowanie systemu partyjnego Ukrainy w okresie transformacji ustrojowej (1987–2004). Wrocław. [in Polish].
Bazylow, L. (2010). Historia Rosji. Wrocław. [in Polish].
Brzeziński, Z. (1999). Wielka Szachownica, Warszawa. [in Polish]
Hrycak, J. (2000). Historia Ukrainy 1772–1999. Narodziny nowoczesnego narodu. Lublin. [in Polish].
Kapuśniak, T. (2008). Ukraina jako obszar wpływów międzynarodowych po zimnej wojnie, Warszawa-Lublin. [in Polish].
Kędzia, G. (2011). Janukowicz: Ukraina nie zamierza wstąpić do NATO, Portal Spraw Zagranicznych – Foreign Affairs Portal, 21 czerwca Retrieved from http://www.psz.pl. [in Polish].
Klimecki, M. (1997). Wojna czy pokój. Polsko-ukraińskie negocjacje 1918–1921. In Karpus, Z., Rezmer, W., Wiszka, E. (Ed.). Polska i Ukraina. Sojusz 1920 roku i jego następstwa. Toruń. [in Polish].
Kuzio, T. (2006). Is Ukraine Part of Europe’s Future? The Washington Quarterly. (Vol. 29, 3). [in Polish].
Mironowicz, E. Rosja–Ukraina. 25 lat między „ograniczoną współpracą a ograniczoną konfrontacją, Studia z Dziejów Rosji i Europy Środkowo-Wschodniej (XLIX (z. 2)) Retrieved from http://rcin.org.pl. [in Polish].
Orzechowski, M. (2007). Stosunki Ukrainy z Federacją Rosyjską. In Pietraś M., Kapuśniak T. (Ed.). Ukraina w stosunkach międzynarodowych. Lublin. [in Polish].
Pietraś, M. (2007). Stosunki Ukrainy z Sojuszem Północnoatlantyckim. In Pietraś M., Kapuśniak T. (Ed.). Ukraina w stosunkach międzynarodowych. Lublin. [in Polish].
Pietraś, M. (2006). Ukraina i NATO w pozimnowojennym środowisku bezpieczeństwa. Sprawy Międzynarodowe, 4. [in Polish].
Program polityczny Partii Regionów z 2006 r. Retrieved from http://for-ua.com/elections_2006/54/program/.
Serczyk, W. (1990). Historia Ukrainy. Wrocław. [in Polish].
Siudak, M. (2016). Geopolityczne wizje Krymu i Ukrainy. Przegląd Geopolityczny, 18 [in Polish].
Skumin, A. Nowa doktryna wojskowa Ukrainy. Retrieved from https://kresy.pl.
Stpniewski, T. (2013) Polityka bezpieczeństwa Ukrainy po 2010 roku. In Słowiański trójkąt: Rosja, Ukraina, Białoruś. [in Polish].
(2013). Rocznik Instytutu Europy Środkowo-Wschodniej, 2. [in Polish].
(2012). Strategia Bezpieczeństwa Narodowego Ukrainy. Ukraina w zmieniającym się świecie. Bezpieczeństwo Narodowe – National security,
[in Polish].
Ślipiec, J. (1999). Drogi niepodległości – Polska i Ukraina 1918–1921. Warszawa. [in Polish].
(2008). Umowa między Ministerstwem Przemysłu i Energetyki Republiki Azerbejdżanu, Ministerstwem Energetyki Gruzji, Ministerstwem Gospodarki Republiki Litewskiej, Ministrem Gospodarki Rzeczypospolitej Polskiej i Ministerstwem Paliw i Energetyki Ukrainy o współpracy w sektorze energetycznym sporządzona w Wilnie dnia 10 października 2007 r., MP, 6, poz. 74. [in Polish].
Voytyuk, O. (2011). Rosyjsko-Ukraińskie porozumienia w Charkowie oraz ich konsekwencje dla bezpieczeństwa narodowego Ukrainy – Disputatio. Przegląd Naukowy - Disputatio. Scientific Review, 12. [in Polish].
Vidnyanskyy, S. V. (Red.). (2004). Zovnishnya polityka Ukrayiny u hlobalniy 1991–2003 rokakh. Anovana istorychna khronika mizhnarodnykh vidnosyn. Kyiv [in Ukrainian].
Voyenna doktryna Ukrayiny. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua.[in Ukrainian].
Honcharenko, O. M., Lysytsyn, E. M. (2001). Metodolohichni zasady rozrobky novoyi redaktsiyi kontseptsiyi natsional ʹ noyi bezpeky Ukrayiny. Kyiv [in Ukrainian].
Dohovir pro druzhbu, spivrobitnytstvo i partnerstvo mizh Ukrayinoyu i Rosiyskoyu Federatsiyeyu. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].
(2018). Zakon Ukrayiny Pro natsionalnu bezpeku Ukrayiny. Vidomosti Verkhovnoyi Rady, 31, 241 Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].
Zakon Ukrayiny Pro osnovy natsionalnoyi bezpeky Ukrayiny vid 19.06.2003 r. № 964–15, ured. vid 09.07.2017 r. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].
Звернення Верховної Ради України До парламентів і народів світу. Retrieved from https://zakon1.rada.gov.ua [in Ukrainian].
Злeнко, А. (2004). Дипломатия и политика. Украина в процессе динамичных геополитических перемен. Харьков [in Ukrainian].
Зленко, А. (2003). Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін. Харків [in Ukrainian].
Конституція України. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua. [in Ukrainian].
Мітряєва, С. І. (2008). Європейська безпека і Україна. Ужгород [in Ukrainian].
Поляков, Л. (2004). Воєнна політика України: конструктивна невизначеність? Національна безпека і оборона – National security and defens [in Ukrainian].
Постанова Верховної Ради України Основні Напрями Зовнішньої Політики України Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].
Постанова Верховної Ради України Про Воєнну доктрину України. Retrieved from https://zakon4.rada.gov.ua [in Ukrainian].
Постанова Верховної Ради України Про утворення Ради оборони України. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].
Указ Президента України Про Раду національної безпеки України, Президент України. Retrieved from http://zakon1.rada.gov.ua [in Ukrainian].
Постанова Верховної Ради Української РСР Про проголошення незалежності України. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].
Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості. Retrieved from http://zakon3.rada.gov.ua [in Ukrainian].
Програма інтеграції України до Європейського Союзу. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].
Резнікова, О. О., Цюкало, В. Ю., Паливода, В. О., Дрьомов, С. В. & Сьомін С. В. (2015). (Ed.), Концептуальні засади розвитку системи забезпечення національної безпеки України. Київ [in Ukrainian].
Стратегія Національної Безпеки України. Затверджено Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287/2015. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua. [in Ukrainian].
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].
Указ Президента України від 15 січня 1992 року N 41. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua. [in Ukrainian].
Указ Президента України Про Воєнну доктрину України № 800/2004 від 15.07.2004. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].
Указ Президента України Про Раду національної безпеки і оборони України. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].
Указ Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 липня 2004 року «Про дальший розвиток відносин з НАТО з урахуванням результатів засідання Комісії Україна – НАТО на найвищому рівні 29 червня 2004 року». Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].
Указ Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 червня 2012 року «Про нову редакцію Стратегії національної безпеки України». Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].
Указ Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 червня 2012 року «Про нову редакцію Воєнної доктрини України». Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].
Указ Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року «Про Стратегію національної безпеки України». Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].
Указ Президента України Про Стратегію національної безпеки України. Retrieved from https://zakon.rada. gov.ua [in Ukrainian].
Указ Президента України Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020». Retrieved from https://zakon. rada.gov.ua [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Редколегія публікує матеріали, не завжди поділяючи погляди їхніх авторів, зберігає стиль матеріалів, залишає за собою право скорочувати та редагувати тексти. Автор несе відповідальність за зміст статті, достовірність фактів, цитат, дат тощо. Друковані в інших виданнях матеріали до розгляду не приймаються. У разі передруку публікацій посилання на «Історичний архів. Наукові студії» обов’язкове.
