РОЛЬ ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» В СТАНОВЛЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ НА ЗАКАРПАТТІ

О. С. Кухарчук

Анотація


Величезний внесок у національно-культурне відродження краю та утвердження укра- їнської національної свідомості зробило товариство «Просвіта». Це була найперша ор- ганізація української національної орієнтації на Закарпатті, заснована 1920 році. Про роль «Просвіти» в національно-культурному відродженні краю в наш час опубліковано чимало статей, заміток, нарисів. Одна з причин великого внеску «Просвіти» полягає в тому,що її засновники поставили справжню некон’юнктурну мету. На ній не можна було заробити швидких дивідендів. Вона, навпаки, вимагала тривалої і настирливої праці. У статуті «Просвіти» зазначалось, що головною метою діяльності товариства є «ку- льтурне і економічне піднесення підкарпатсько-руського народу, передусім виховання його в моральнім і патріотичнім дусі». Це була сильна постанова, яка постійно актуа- лізувалась в друкованих виданнях «Просвіти», інших часописах. Відповідно до макроме- ти, товариство «Просвіта» утворило дієву структуру управління. На питання управ- ління, чи інакше менеджменту, громадсько-політичною діяльністю т-ва «Просвіта», інших організацій тих років треба звернути належну увагу, оцінити, вивчити досвід. Тому що стратегія і тактика культурно-просвітницької громадянської діяльності справді була на висоті. Товариство «Просвіта» у 20–30 роки на Закарпатті активно культивувало українську національну культуру. Своєю клопіткою щоденною культур- ною працею, активним патріотичним вихованням вона зуміла привнести в закарпатсь- кий край українську національну ідею, а за нею і українську національну свідомість. Без- перечно, що в цьому напрямі вона працювала не одна. Однак здається, що в цій функції їй належала провідна роль. Вона найглибше була вкорінена в тканину суспільства, була наймасовішою організацією. Товариство «Просвіта», як позапартійна структура, об’єднувала і гуртувала всі без партійних різниць. На кінець, вона була позбавлена будь- яких політичних коньюнктур. Діяльність т-ва «Просвіта» була стабільною, настирли- вою, поступальною

Ключові слова


Національна культура; організації; товариства; національні ідеї; на- ціональна свідомість; освіта; громадські організації; гуманітарні науки; культура; діячі української культури

Повний текст:

PDF

Посилання


Алексієвець М., Цвіркун В. Українська культура ХІХ–ХХ ст. і проблема сучасного культурного розвитку

нації / М. Алексієвець, В. Цвіркун // Культурне відродження в Україні. –Львів : Астерикс, 1993. – С. 119–126.

Балега Ю. Августин Волошин і виховання учнівської молоді / Ю. Балега // Карпатська Україна і Августин

Волошин. Матеріали міжнародної наукової конференції «Карпатська Україна – пролог відродження україн-

ської держави» Ужгород, 11–12 березня 1994 року. – Ужгород, 1995. – С. 182–190.

Балега Ю. Культурно-освітня діяльність Августина Волошина / Ю. Балега // Тези доповідей наукової конфе-

ренції «Суспільно-політичні відносини на Закарпатті в 20–30-х роках ХХ століття». – Ужгород, 1992. –

С. 11–15.

Барчан В. Національна ідея на сторінках газети «Українське Слово» // Науковий збірник товариства «Про-

світа» в Ужгороді. Річник IV (XVIII)… – С. 138–144.

Болдижар М. Закарпаття між двома світовими війнами: Матеріали до історії суспільно-політичних відносин. –

Ужгород, 1993. – 158 с.

Вегеш М. Карпатська Україна (1938–1939) / М. Вегеш // Календар «Просвіта» на 1994 рік… – С. 53–56.

Вегеш М. Карпатська Україна (1939–1939). (Соціально-економічний і політичний розвиток). – Ужгород,

– 136 с.

Вегеш М. Могутня постать української історії // Календар «Просвіти» на 1995 рік. – Ужгород : МПП «Гражда»,

– С. 142–144.

Вегеш М. Про альтернативу включення Закарпаття до складу Чехословаччини / М. Вегеш // Українські Кар-

пати… – С. 113–120.

Віднянський С. Закарпаття у складі Чехо-Словацької республіки: переломний етап у національно-

культурному й етнополітичному розвитку русинів-українців // Культура Українських Карпат… – С. 130-140.

Державний архів Закарпатської області (м. Берегово). Ф.72. (Правление культурно-просетительного общест-

ва «Просвита», г. Ужгород). Оп. 1. Справа 1. Переписка с Цивильной Управой, народно-просветительным

Советом Ужгородского округа и другими по вопросу деятельности общества «Просвита», устав, протоколы

собраний, отчеты о работе читален общества.

Десятилітнійювілей товариства «Просвіти» в Ужгороді // Календар «Просвіта» на звичайний рік 1931. – С. 81.

Кляп М. Августин Волошин і формування національно-педагогічних кадрів на Закарпатті / М. Кляп // Нау-

ковий збірник товариства «Просвіта» в Ужгороді. Річник IV (XVIII)… – С. 130–134.

Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості : Підкарпатська Русь (1848–1948). – Ужгород,

– 296 с.

«Просвіта» в роках 1932–1934 (до 30.IV.1934) // Календар «Просвіта» на 1935. – Ужгород, 1934. – С. 33–38.

Служинська З. О. Рід Каленюків. Генеологічна секція Товариства «Просвіта» «український родовід» /

З. О. Служинська. – Львів : Видавничий центр «Арсенал». 1997. – 36 с.

Стерчо П. Карпато-Українська держава. До історії визвольної боротьби карпатських українців у

–1939 роках // Львів : За вільну Україну, 1994. – 288 с.

Федака П. М. Товариство «Просвіта» і духовне відродження краю. Доповідь на установчій конференції кра-

йової «Просвіти» 23 грудня 1990 року / П. М. Федака // Матеріали установчої конференції по відродженню

на Закарпатті крайового товариства «Просвіта». – Ужгород, 1991. – С. 13–42.

Ференц П. Етнонаціональна орієнтація українців Закарпаття в 20–-30-ті роки ХХ століття / П. Ференц. –

Мукачево, «Карпатська вежа», 2005. – 215 с.

Химинець Ю. Тернистий шлях до України / Ю. Химинець. – Ужгород : гранда, 1996. – 396 с.

Яка праця чекає на нас для піднесення освіти серед населення? (нарис реферату о. А. Волошина, прочитано-

го ним 30.VI. на культурно-освітнім з’їзді товариства «просвіта» в Ужгороді) // Свобода. – 1922. – 16 юлія.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.