РОЛЬ ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» В СТАНОВЛЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ НА ЗАКАРПАТТІ
Ключові слова:
Національна культура, організації, товариства, національні ідеї, на- ціональна свідомість, освіта, громадські організації, гуманітарні науки, культура, діячі української культуриАнотація
Величезний внесок у національно-культурне відродження краю та утвердження укра- їнської національної свідомості зробило товариство «Просвіта». Це була найперша ор- ганізація української національної орієнтації на Закарпатті, заснована 1920 році. Про роль «Просвіти» в національно-культурному відродженні краю в наш час опубліковано чимало статей, заміток, нарисів. Одна з причин великого внеску «Просвіти» полягає в тому,що її засновники поставили справжню некон’юнктурну мету. На ній не можна було заробити швидких дивідендів. Вона, навпаки, вимагала тривалої і настирливої праці. У статуті «Просвіти» зазначалось, що головною метою діяльності товариства є «ку- льтурне і економічне піднесення підкарпатсько-руського народу, передусім виховання його в моральнім і патріотичнім дусі». Це була сильна постанова, яка постійно актуа- лізувалась в друкованих виданнях «Просвіти», інших часописах. Відповідно до макроме- ти, товариство «Просвіта» утворило дієву структуру управління. На питання управ- ління, чи інакше менеджменту, громадсько-політичною діяльністю т-ва «Просвіта», інших організацій тих років треба звернути належну увагу, оцінити, вивчити досвід. Тому що стратегія і тактика культурно-просвітницької громадянської діяльності справді була на висоті. Товариство «Просвіта» у 20–30 роки на Закарпатті активно культивувало українську національну культуру. Своєю клопіткою щоденною культур- ною працею, активним патріотичним вихованням вона зуміла привнести в закарпатсь- кий край українську національну ідею, а за нею і українську національну свідомість. Без- перечно, що в цьому напрямі вона працювала не одна. Однак здається, що в цій функції їй належала провідна роль. Вона найглибше була вкорінена в тканину суспільства, була наймасовішою організацією. Товариство «Просвіта», як позапартійна структура, об’єднувала і гуртувала всі без партійних різниць. На кінець, вона була позбавлена будь- яких політичних коньюнктур. Діяльність т-ва «Просвіта» була стабільною, настирли- вою, поступальноюПосилання
Алексієвець М., Цвіркун В. Українська культура ХІХ–ХХ ст. і проблема сучасного культурного розвитку
нації / М. Алексієвець, В. Цвіркун // Культурне відродження в Україні. –Львів : Астерикс, 1993. – С. 119–126.
Балега Ю. Августин Волошин і виховання учнівської молоді / Ю. Балега // Карпатська Україна і Августин
Волошин. Матеріали міжнародної наукової конференції «Карпатська Україна – пролог відродження україн-
ської держави» Ужгород, 11–12 березня 1994 року. – Ужгород, 1995. – С. 182–190.
Балега Ю. Культурно-освітня діяльність Августина Волошина / Ю. Балега // Тези доповідей наукової конфе-
ренції «Суспільно-політичні відносини на Закарпатті в 20–30-х роках ХХ століття». – Ужгород, 1992. –
С. 11–15.
Барчан В. Національна ідея на сторінках газети «Українське Слово» // Науковий збірник товариства «Про-
світа» в Ужгороді. Річник IV (XVIII)… – С. 138–144.
Болдижар М. Закарпаття між двома світовими війнами: Матеріали до історії суспільно-політичних відносин. –
Ужгород, 1993. – 158 с.
Вегеш М. Карпатська Україна (1938–1939) / М. Вегеш // Календар «Просвіта» на 1994 рік… – С. 53–56.
Вегеш М. Карпатська Україна (1939–1939). (Соціально-економічний і політичний розвиток). – Ужгород,
– 136 с.
Вегеш М. Могутня постать української історії // Календар «Просвіти» на 1995 рік. – Ужгород : МПП «Гражда»,
– С. 142–144.
Вегеш М. Про альтернативу включення Закарпаття до складу Чехословаччини / М. Вегеш // Українські Кар-
пати… – С. 113–120.
Віднянський С. Закарпаття у складі Чехо-Словацької республіки: переломний етап у національно-
культурному й етнополітичному розвитку русинів-українців // Культура Українських Карпат… – С. 130-140.
Державний архів Закарпатської області (м. Берегово). Ф.72. (Правление культурно-просетительного общест-
ва «Просвита», г. Ужгород). Оп. 1. Справа 1. Переписка с Цивильной Управой, народно-просветительным
Советом Ужгородского округа и другими по вопросу деятельности общества «Просвита», устав, протоколы
собраний, отчеты о работе читален общества.
Десятилітнійювілей товариства «Просвіти» в Ужгороді // Календар «Просвіта» на звичайний рік 1931. – С. 81.
Кляп М. Августин Волошин і формування національно-педагогічних кадрів на Закарпатті / М. Кляп // Нау-
ковий збірник товариства «Просвіта» в Ужгороді. Річник IV (XVIII)… – С. 130–134.
Магочій П. Р. Формування національної самосвідомості : Підкарпатська Русь (1848–1948). – Ужгород,
– 296 с.
«Просвіта» в роках 1932–1934 (до 30.IV.1934) // Календар «Просвіта» на 1935. – Ужгород, 1934. – С. 33–38.
Служинська З. О. Рід Каленюків. Генеологічна секція Товариства «Просвіта» «український родовід» /
З. О. Служинська. – Львів : Видавничий центр «Арсенал». 1997. – 36 с.
Стерчо П. Карпато-Українська держава. До історії визвольної боротьби карпатських українців у
–1939 роках // Львів : За вільну Україну, 1994. – 288 с.
Федака П. М. Товариство «Просвіта» і духовне відродження краю. Доповідь на установчій конференції кра-
йової «Просвіти» 23 грудня 1990 року / П. М. Федака // Матеріали установчої конференції по відродженню
на Закарпатті крайового товариства «Просвіта». – Ужгород, 1991. – С. 13–42.
Ференц П. Етнонаціональна орієнтація українців Закарпаття в 20–-30-ті роки ХХ століття / П. Ференц. –
Мукачево, «Карпатська вежа», 2005. – 215 с.
Химинець Ю. Тернистий шлях до України / Ю. Химинець. – Ужгород : гранда, 1996. – 396 с.
Яка праця чекає на нас для піднесення освіти серед населення? (нарис реферату о. А. Волошина, прочитано-
го ним 30.VI. на культурно-освітнім з’їзді товариства «просвіта» в Ужгороді) // Свобода. – 1922. – 16 юлія.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Редколегія публікує матеріали, не завжди поділяючи погляди їхніх авторів, зберігає стиль матеріалів, залишає за собою право скорочувати та редагувати тексти. Автор несе відповідальність за зміст статті, достовірність фактів, цитат, дат тощо. Друковані в інших виданнях матеріали до розгляду не приймаються. У разі передруку публікацій посилання на «Історичний архів. Наукові студії» обов’язкове.
