ІСТОРІЯ БАЛТІЙСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ В НІМЕЦЬКИХ УНІВЕРСИТЕТАХ (ХХ–ХХІ СТОЛІТТЯ)

Анотація

У цій статті проаналізовано та охарактеризовано розвиток балтійської філології в німецьких університетах (ХХ–ХХІ ст.), а саме: естонієзнавство, латвієзнавство та литовознавство. Балтійська філологія представлена у двох німецьких університетах, а саме: університет ім. Ернста Моріца Арндта м. Грайфсвальд – 17.10.1456 (Ernst-Moritz-ArndtUniversität Greifswald) та Вестфальський університет ім. Вільгельма м. Мюнстер – 16.04.1780 (Westfälische Wilhelms-Universität (Münster)). 1930 р. засновано «Слов’яно-балтійський семінар» у Вестфальському університеті ім. Вільгельма м. Мюнстер. Також у цьому навчальному закладі функціонує «Інститут міждисциплінарних балтійських студій», який засновано колишньою ректоркою університету Марією Васною у 1993 р. «Інститут балтистики» в університеті ім. Ернста Моріца Арндта м. Грайфсвальд засновано 18 травня 1993 р. на філософському факультеті. Предметом наукового дослідження німецьких вчених-балтистів є балтійське мовознавство та балтійське літературознавство в діахронічному та синхронічному аспектах. Зокрема, давньолитовська, давньолатиська та давньоестонська мова та література, давньотеологічна балтійська філологія, балтійське лінгвокраїнознавство. Особливої уваги дослідники звертають на порівняльний (компаративний) аспект вивчення, а саме: слов’яно-балтійські лекціонарії, полоністично-литовські студії, а також балтійсько-хорватські мовно-культурні зв’язки. У німецьких університетах професорсько-викладацьким складом проводяться, зокрема: колоквіуми «Балтійські мови та літератури та їх роль у німецьколитовській площині» («Die baltischen Sprachen und Literaturen und ihre Rolle bei der deutsch-litauischen Begegnung»), конференції з нормативів мовної політики у перекладі з німецької мови на балтійські мови, круглі столи під назвою «Кірха (церква) та світ періоду раннього Нового часу в Пруссії» («Kirche und Welt in der frühen Neuzeit im Preußenland»), лекціонарії/лекції «Культура – влада – ідентичність» («Kultur – Macht – Identität»), семінари «Слов’яно-балтійський семінар» («Slavisch-Baltisches Seminar»), наукові симпозіуми «400 років Литовській Біблії Бретке – філологічний та теологічний аспекти дослідження» («400 Jahre Litauische Bibel – philologische und theologische Aspekte der Bretkeforschung»), які присвячені вивченню та дослідженню балтійських студій. При університетах функціонують «Інститути балтистики» (das Institut für Baltistik), «Інститут міждисциплінарних балтійських студій») («Das Institut für Interdisziplinäre Baltische Studien») з такими кафедрами, а саме: кафедра балтійського мовознавства («Lehrstuhl für baltische Sprachwissenschaft»), кафедра балтійського літературознавства («Lehrstuhl für baltische Literaturwissenschaft»),кафедра балтійської філології (Lehrstuhl für Baltische Philologie). Друком виходять наукові збірники, а саме: «Балтійська філологія» («Philologia Baltika»), «Слов’яно-балтійські студії» («Studia slavica et baltica»), «Наукові праці слов ᾿ яно-балтійського семінару Вестфальського університету ім. Вільгельма м. Мюнстер: мова – література - історія культури» («Veröfentlichungen des Slavisch-Baltischen Seminars der Westfälischen Wilhelms-Universität: Sprache – Literatur – Kulturgeschichte») та досліджується наукова кафедральна тема «Кордони з семіотичної точки зору» («Grenzen und Räume aus semiotischer Sicht»). З-поміж академічних дисциплін, які включені до навчального плану спеціальності «Балтійська філологія (естонієзнавство)», «Балтійська філологія (латвієзнавство)» та «Балтійська філологія (литовознавство)» з підготовки фахівцівбалтистів зазначено: балтійське літературознавство, балтійське мовознавство, балтійська діалектологія, балтійське теологічне літературознавство, історія давньоестонської мови, історія давньолатиської мови, історія давньолитовської мови, історія естонської літератури (від витоків до сьогодення/сучасності), історія латиської літератури (від витоків до сьогодення/сучасності), історія литовської літератури (від витоків до сьогодення/сучасності), лінгвокраїнознавство (Естонія, Латвія, Литва), порівняльне літературознавство (компаративістика) та ін. Варто наголосити на тому, що у «Бібліологічному словнику» (1985 р., 2002 р.) російського теолога Олександра Володимировича Меня (22.01.1935 – 09.09.1990 рр.) йдеться про «Литовську Біблію» та її переклади.