ПРОЦЕС РЕВОЛЮЦІЇ-КОНТРРЕВОЛЮЦІЇ В ЦЕНТРАЛЬНІЙ ТА СХІДНІЙ ЄВРОПІ 1917–1920 РОКІВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД
Ключові слова:
революція, контрреволюція, монархічна контрреволюція, реставрація, Центральна та Східна Європа в 1918–1920 роках, більшовизм, Питирим Сорокін, Чарльз Тіллі, Оскар ЯсиАнотація
У статті проведено короткий аналіз процесів революції і контрреволюції в деяких державах Центральної та Східної Європи в 1917–1920 рр. на підставі найбільш значущих історико-соціологічних досліджень Питирима Сорокіна, Оскара Яси, Чарльза Тіллі, Пйотра Штомпки та ін. Виявлено основні фази і закономірності революційних процесів. Продемонстровано, що процес революції і контрреволюції в різних країнах Центральної та Східної Європи мав однакові причини, фази розвитку і закономірності, але призвів до різних результатів. Наприклад, кульмінацією революції в усіх розглянутих країн був більшовизм та Червоний терор, і контрреволюція виникала саме як відповідь на ці явища. Тобто, революція починалась із ліберальнодемократичної фази, потім переходила до другої фази – більшовицької диктатури. Саме тут виникла контрреволюція як відповідь на виклик більшовизму, яка також мала деякі етапи та особливості. Наприклад, якщо у Фінляндії контрреволюція перемогла самостійно, то в Україні та Угорщині – через інтервенцію сусідніх держав, а в Росії вона взагалі не перемогла. Тут треба зауважити, що Гетьманський переворот в Україні та проголошення Української Держави було проявом саме контрреволюції, а не так званого «консервативного етапу української революції», як це вважається в сучасній українській історіографії. Таким чином, історія продемонструвала деякі закономірності революційного процесу, який мав подібні причини і фази, але різні результати і наслідки. Наприклад, якщо у Фінляндії та Угорщині більшовизм зазнав поразки та перемогла контрреволюція, то в Росії, навпаки, більшовикам вдалося зберегти владу, проте, вони вимушені були зробити значні поступки суспільству у вигляді НЕП. Ця проблема досліджена в цій статті, застосовуючи порівняльно-історичний аналіз.Посилання
Berend, I. (2003). History Derailed: Central and Eastern Europe in the Long Nineteenth Century. Oakland : University of California Press.
Calvert, P. (1970). A Study of Revolution. Oxford : Clarendon Press.
Catterall, P. (1997). What (if anything) is Distinctive about Contemporary History? Journal of Contemporary History, Vol. 32, 4, 441–452.
Fedyshyn, O. (2007). Ukrainskaya revolyuciya 1917–1918. Moskva : Centrpoligraf. [in Russian].
Goldstone, J. (Ed.) (2002). Revolutions: Theoretical, Comparative, and Historical Studies. Belmont : Thomson Wadsworth.
Goldstone, J. (1980). Theories of Revolution: The Third Generation., World Politics, (Vol. 32, № 3, 425–453).
Gurr, R. (1970). Why Men Rebel. Princeton, 1970.
Hobsbawm, E. (1975). The Age of Capital, 1848–1875. London : Weidenfeld & Nicolson Ltd.
Hobsbawm, E. (1987). The Age of Empire, 1875–1914. London : Weidenfeld & Nicolson Ltd.
Hobsbawm, E. (1962). The Age of Revolution: Europe, 1789–1848. London : Weidenfeld & Nicolson Ltd.
Hroch, M. (1985). Social Preconditions of National Revival in Europe. A Comparative Analysis of the Social Composition of Patriotic Groups among the Smaller European Nations. Cambridge, London, New York, New Rochelle, Melbourne, Sydney : Cambridge University Press.
Huntington, S. (1968). Political Order in Changing Societies. New Haven : Yale University Press.
Jaszi, O. (1969). Revolution and Counter-Revolution in Hungary. New York : Howard Fertig.
Johnson, Ch. (1968). Revolutionary Change. London.
Kenez, P. (1971). Civil War in South Russia, 1918. The First Year of the Volunteer Army. Berkeley, & Los Angeles : University of California Press.
Lange, M. (2013). The Comparative Historical Methods. London, New Deli, Washington, Los-Angeles, Singapore : SAGE Pub.
Lindholm, C. (2013). The First and the Fourth Generation of Revolutionary Theories: A Common Ground for a Clinical Theory. Department of Political Science. Abo Akademi University Occasional Papers Series, 31, 1–40.
Mannerheim, K., G. (1999). Memuary. Moskva : Vagrius. [in Russian].
Mayer, A. (1971). Dynamics of Counter-revolution in Europe, 1870–1956. An Analytic Framework. New York & Evanston & San Francisco & London : Harper Torchbooks.
Melgunov, S. (1929). Grazhdanskaya vojna v osveschenii P. N. Milyukova. (Po povodu “Rossiya na perelome”). Kritiko-bibliograficheskij ochrek. [Civil War in Milyukov’s view. (On “Russia at a Turning Point”). The CritiqueBibliographical Essay]. Paris. [in Russian].
Milyukov, P. (1927). Rossiya na perelome: bolshevistskij period Russoj revolyucii. (Vol. I, II). Paris. [in Russian].
Palmowski, J., Spohr Readman, K. (2011). Speaking Truth to Power: Contemporary History in the Twenty-First Century. Journal of Contemporary History, Vol. 46, 3, 485–505.
Pipes, R. (1997). Rossiya pri bolshevikakh. Moskva : ROSSPEN. [in Russian]
Salert, B. (1981). Revolutions and Revolutionaries: Four Theories. Santa Barbara : Praeger Publishers.
Skockpol, Th. (1979). States and Social Revolution. Cambridge.
Smolin, O. (2004). Politicheskij process v sovremennoj Rossii. Moskva : Velbi & Prospect [in Russian].
Sorokin, P. (1992). Revolyuciya i sociologiya. Bojnya : revolyuciya 1917 goda. Moskva.[in Russian].
Sorokin P. Chelovek. Civilizaciya. Obshhestvo. Moskva.[in Russian].
Sorokin, P. (2005). Sociologiya revolyucii. Moskva : ROSSPE'N. [in Russian].
Spohr Readman, K. (2011). Contemporary History in Europe: From Mastering National Past to the Future of Writing the World. Journal of Contemporary History. Vol. 46, № 3, 506–530.
Stern, F. (ed.). (1970). The Varieties of History from Voltaire to the Present. London & Basingstoke : MacMillan Ltd., 457 p.
Sztompka, P. (1996). Sociologia social’nykh izmenenij [Sociology of Social Changes]. Moskva [Moscow]. 416 p. [in Russian].
Taylor, S. (1984). Social Science and Revolutions. London, 176 p.
Tilly, Ch. (1963). The Analysis of A Counter-Revolution. History and Theory, Vol. 3, No. 1, p. 30–58.
Tilly, Ch. (1996). European Revolutions, 1492–1992. Oxford : Blackwell Publishers Ltd.
Tilly, Ch. (1978). From Mobilization to Revolution. New York : Random House.
de Tocqueville, A. (1997). Staryj poryadok i revolyuciya. Moskva. [in Russian].
Tosh, J. (2002). The Pursuit of History: Aims, Methods and New Directions in the Study of Modern History. London : Longman.
Zajcov, A. (2006). 1918: Ocherki istorii Russkoj Grazhdanskoj vojny. Moskva : Kuchkovo pole. [in Russian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Редколегія публікує матеріали, не завжди поділяючи погляди їхніх авторів, зберігає стиль матеріалів, залишає за собою право скорочувати та редагувати тексти. Автор несе відповідальність за зміст статті, достовірність фактів, цитат, дат тощо. Друковані в інших виданнях матеріали до розгляду не приймаються. У разі передруку публікацій посилання на «Історичний архів. Наукові студії» обов’язкове.
