1919 рік - знамення дата в історії Центрально-Східної Європи й України: ідея соборності
Ключові слова:
1919 рік, Центрально-Східна Європа, Україна, державність, соборність.Анотація
Метою статті є висвітлення державотворчих процесів у країнахЦентрально-Східної Європи на початку ХХ століття, зокрема на
українських землях, виокремлення 1919 року, як знаменної дати в історії
розвитку ідеї соборності й становлення нових державних утворень.
Автор поставив перед собою такі завдання: показати винятковість
Центрально-Східної Європи, зокрема подій початку ХХ століття для
подальшого розвитку регіону, визначити основні завдання, що стояли
перед рядом етносів у зазначений період, показати місце й висвітлити
процес розвитку ідеї соборності й становлення державності на
українських землях, акцентувати увагу на протиріччях, що виникали на
цьому шляху, причинах, що не дозволили визвольним змаганням
українського народу призвести до створення соборної української
держави, значенні ідеї соборної України для подальшого становлення
незалежної української держави. При написанні статті автором були
використанні загальнонаукові емпіричні (опис) й теоретичні (аналіз,
синтез, узагальнення, індукція, пояснення) методи дослідження.
Наукова новизна статті полягає в тому, що автором було піднято
проблему формування національних держав Центрально-Східної
Європи, запропонований аналіз процесу державотворення на базі ідеї
соборності, виокремлена й проаналізована проблема формування
української державності на тлі загальноєвропейських процесів. Автор
доходить висновків, що 1919 рік став знаменною датою в історії
країн Центрально-Східної Європи, зокрема на шляху становлення
нових державних утворень. Розвал двох імперій – Російської та АвстроУгорської – створив реальні передумови для самовизначення
українського народу, створення соборної незалежної української
держави. Хоча українцям не вдалося розбудувати власну державність,
той досвід, що здобула українська нація на початку ХХ ст., став
неоціненним підґрунтям для остаточного виникнення незалежної
української держави в майбутньому.
Посилання
(n.d.). 100 rokiv proholoshennia nezalezhnosti Ukrains’koi narodnoi respubliky. Retrieved from http://www.memory.gov.
ua/news/100-rokiv-progoloshennya-nezalezhnosti-ukrainskoi-narodnoi-respubliki [in Ukrainian].
Chwalba, A. (2019). 1919. Pierwszy rok wolności. Wołowiec : wydawnictwo Czarne. 367 s. [in Ukrainian].
Karolczuk-Kiędzierska M. (Ed.). (2006). Dzieje Kresów. Kraków [in Poland].
Klimecki, M. (2009). Polsko-Ukraińska wojna o wschodnią Galicję 1918–1919 r. Polskie spojrzenie. Ukraina: kul’turna spadschyna, natsional’na svidomist’, derzhavnist’ – Ukraine: Cultural Heritage, National Identity, Statehood, (18), 373–384. [in Poland].
(n.d.). Polacy i Ukraińcy uczcili 100-lecie niepodległości Ukrainy. Retrieved from http://niezalezna.pl/214772- polacy-i-ukraincy-uczcili-100-lecie-niepodleglosci-ukrainy [in Poland].
Verstiuk, V. F. (Ed.). (2015). Sobornist’ – narizhnyj kamin’ ukrains’koi natsional’noi idei. Sobornist’ Ukrainy: istorychnyj kontekst i vyklyky s’ohodennia – Ukraine’s catholicity: the historical context and challenges of today. K. : In-t istorii Ukrainy NANU. S. 51–60. [in Ukrainian].
Hoshuliak I. (2007). Problema sobornosti Ukrainy v konteksti revoliutsijnykh podij 1917–1919 rr. Abstracts of Papers ‘07: Ukraina v revoliutsijnykh protsesakh pershykh desiatylit’ XX stolittia – Ukraine in the revolutionary processes of the first decades of the XX century. (pp. 202–216). Kyiv. [in Ukrainian].
Hrabovs’kyj S. (2009). Sobornist’ Ukrainy v konteksti Velykoi Istorii. Kontrast – Contrast. 23 sich. Retrieved from http://www.kontrast.org.ua/index.php?news=810 [in Ukrainian].
Demchenko T. (2009). Akt zluky Ukrains’koi narodnoi respubliky i Zakhidnoukrains’koi narodnoi respublik: istorychnyj aspekt. Abstracts of Papers ‘09: Derzhavotvorchyj potentsial Ukrains’koi sobornosti. Do 90-i richnytsi proholoshennia Akta zluky Ukrains’koi Narodnoi Respubliky ta Zakhidno-Ukrains’koi Narodnoi Respubliky, (5), 5. [in Ukrainian].
Коnrat M. (n. d.). Europa Środkowo-Wschodnia i Polska w geopolitycznych koncepcjach mocarstwa podczas I wojny światowej /Główne tezy wystąpienia. Retrieved from https://archiwum.men.gov.pl/wp-content/uploads/2018/08/zal.-
pdf [in Poland].
Lytvyn, M. R., Naumenko, K. Ye. (1995). Istoriia ZUNR. In-t ukrainoznavstva NAN Ukrainy. Kyiv : OLIR. 362 s. [in Ukrainian].
Lytvyn, M. R. (2009). Problema sobornosti v diial’nosti ekzyl’noho uriadu ZUNR. Abstracts of Papers ‘09: Sobornist’ iak chynnyk ukrains’koho derzhavotvorennia (do 90-richchia Aktu zluky) – Consolation as a factor in Ukrainian state-building (to the 90th anniversary of the Act of Unity) (pp. 137–148). Kyiv. [in Ukrainian].
Monolatij, I. (2009). Zluka vyplekana i vymushena. Abstracts of Papers ‘09: Derzhavotvorchyj potentsial Ukrains’koi sobornosti. Do 90-i richnytsi proholoshennia Akta zluky Ukrains’koi Narodnoi Respubliky ta ZakhidnoUkrains’koi Narodnoi Respubliky (pp.14) Chernihiv: Siverschyna. [in Ukrainian].
Obushnyj, O. (2009). Akt Zluky UNR i ZUNR : uroky dlia suchasnoi Ukrainy. Abstracts of Papers ‘09: Derzhavotvorchyj potentsial Ukrains’koi sobornosti. Do 90-i richnytsi proholoshennia Akta zluky Ukrains’koi
Narodnoi Respubliky ta Zakhidno-Ukrains’koi Narodnoi Respubliky (pp. 19) Chernihiv : Siverschyna. [in Ukrainian].
Pavlenko, V. V. (2010). NEJYS’KYJ MYRNYJ DOHOVIR 1919. Entsyklopediia istorii Ukrainy – Encyclopedia of Ukrainian history (7), Retrieved from http://www.history.org.ua/?termin=Nejiskyj_myrnyj [in Ukrainian].
Polians’kyj, O. (2017). Sobornist’ Ukrainy: terytorial’nyj i mental’nyj aspekty. Vil’ne zhyttia plius – Free life plus, 7, 4. [in Ukrainian].
(n. d.). Symonenko, R. H. PARYZ’KA MYRNA KONFERENTsIYa 1919–1920. Retrieved from http://www. history.org.ua/ termin=Paryzka_myrna_1919 [in Ukrainian].
Soldatenko, V. F. (2004). Akt zluky UNR i ZUNR 1919. In L. V. Hubers’kyj In Ukrains’ka dyplomatychna entsyklopediia (Vol. 1, 760 p.). Kyiv : Znannia Ukrainy [in Ukrainian].
Olga MOROZOV
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Редколегія публікує матеріали, не завжди поділяючи погляди їхніх авторів, зберігає стиль матеріалів, залишає за собою право скорочувати та редагувати тексти. Автор несе відповідальність за зміст статті, достовірність фактів, цитат, дат тощо. Друковані в інших виданнях матеріали до розгляду не приймаються. У разі передруку публікацій посилання на «Історичний архів. Наукові студії» обов’язкове.
