Протоколи засідань Єлисавет(град)ської міської думи 1917-1918 рр. У системі джерел з історії української революції в місті
Ключові слова:
Лютнева революція 1917 р., Українська революція 1917–1921 рр., Тимчасовий уряд, Центральна Рада, Жовтневий переворот 1917 р., органи місцевого самоврядування, міська дума м. Єлисавет(град).Анотація
Проведено аналіз протоколів засідань Єлисавет(град)ської міськоїдуми періоду 1917–1918 рр. на предмет використання їх у якості
джерела відомостей з історії Української революції 1917–1921 рр. Під час
вивчення з’ясувалося, що через проросійські й ліберально-демократичні
погляди більшості гласних міського зібрання, дума постійно ігнорувала
заходи українських органів влади, орієнтуючись на так звану загальноросійську демократію, а головним її ворогом вважала більшовиків. Це
проявилося у тому, що дума почала послідовно ігнорувати факт
створення Центральної Ради, чотири Універсали та інші заходи
українського політикуму. Про українську владу дума згадала лише
наприкінці 1917 р., коли у колишній Російській імперії, а разом з тим і у
місті активізувалися більшовики, що формували умови для переходу
влади до місцевої Ради робітничих і солдатських депутатів. При цьому
Дума розглядала перехід під владу Української Народної Республіки лише
як альтернативу визнання влади петроградської Ради Народних Комісарів. Також думців більше непокоїла можливість розгону Настановчих Зборів,
ніж більшовицький наступ на Україну. Так само у наступі німців на Україну
дума вперто звинувачувала більшовиків, хоча німці просувалися у
відповідності з угодою, яку підписала з ними Центральна Рада. Тому в
період Гетьманату П. Скоропадського дума вела себе цілком спокійно,
займаючись переважно господарськими питаннями.
Варто також зазначити, що журнали засідань Єлисавет(град)ської
міської думи збереглися неповністю, оскільки, окрім оригіналів, що закінчуються листопадом 1918 р. існують статті в місцевій пресі, які
свідчать, що засідання міської Думи продовжувалося до кінця лютого
1919 р., тобто до остаточного переходу влади у місті до рук Ради
робітничих та солдатських депутатів. До того ж, частина протоколів
фактично втрачена. Зокрема, не підшиті листи з розповіддю про сутичку
містян із загоном Марусі Нікіфорової у січні 1918 р. З огляду на зазначене,
можна стверджувати, що ці документи не повністю відображають
Випуск 20
27
сутність подій, що відбувалися у зазначений період, і тому не можуть
вважатися повноцінним джерелом інформації.
Посилання
Mytrofanenko, Yu. (Ed.). (2018). Roky borotby 1917–1922 na Yelysavetchyni. Ukrainskyi pohliad. 1917–1918 rr.
Pochatok revoliutsiinoi stykhii. (Vol. 1). Kropyvnytskyi : Imeks-LTD [In Ukrainian].
Sinchenko, M. 1918 rik: miska duma Yelysaveta ta zhovto-synii prapor 1918: Nevidomi storinky istorii Kirovohrada. Mizh Buhom i Dniprom. Naukovo-kraieznavchyi visnyk Tsentralnoi Ukrainy – Between the Boog and the Dnieper. Journal of Local Lore of Central Ukraine, 5, 40–43. [In Ukrainian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Редколегія публікує матеріали, не завжди поділяючи погляди їхніх авторів, зберігає стиль матеріалів, залишає за собою право скорочувати та редагувати тексти. Автор несе відповідальність за зміст статті, достовірність фактів, цитат, дат тощо. Друковані в інших виданнях матеріали до розгляду не приймаються. У разі передруку публікацій посилання на «Історичний архів. Наукові студії» обов’язкове.
