ПОВЕРНЕННЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО ДО УКРАЇНИ У 1924 році У СВІТЛІ МЕМУАРНИХ ДЖЕРЕЛ
Ключові слова:
історіографія, українські історики, мемуари, Українсь- ка революція, УПСР, еміграція, грушевськознавствоАнотація
У статті розглядається питання повернення М. Грушевського з еміг- рації до Радянської України з точки зору мемуарних джерел. Проаналізо- вано мемуари та спогади, як самого М. Грушевського, так і його найві- доміших сучасників, що проливають світло на цю проблему. Зроблено висновок про великий інформаційний потенціал такого виду джерел. Ос- новними причинами рееміграції історика бачиться його бажання продов- жувати наукову працю та політичну діяльність на Батьківщині.Посилання
Панькова С. «...Ні хвилі не вважав себе емігрантом, тільки закордонним робітником на нашій національній
ниві» (Публіцистика Михайла Грушевського доби еміграції: квітень 1919 р. – лютий 1924 р.) // Грушевсь-
кий Михайло Сергійович. Твори: У 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та
ін. – Львів: Видавництво «Світ», 2002 – Т. 4. Кн. 2. – С. V-XVIII.
Пиріг Р. Я. Життя і діяльність М. С. Грушевського у контексті ідеологічної боротьби в Україні (1920-1930-
ті рр.). Дис. на здобуття наук. ступеня доктора істор. наук / Пиріг Р. Я., Інститут історії України НАН. – К.,
– 353 арк.
Шевченко Ф. П. Чому Михайло Грушевський повернувся на Радянську Україну? // Український історич-
ний журнал. – 1966. – № 11. – С. 13-30.
Полонська-Василенко Н. Українська академія наук. Нарис історії. – К.: Наукова думка, 1993 – 416 с.
Шульгин О. Михайло Сергійович Грушевський – як політик і людина // Збірник на пошану Олександра
Шульгина. – Париж – Мюнхен: Записки НТШ, 1969. – Т.186. – С. 143-155.
Стахів М. Чому М. Грушевський повернувся в 1924 р. до Києва. Жмут фактів і уривок із спогадів // ЗНТШ. –
Т. 197. – Нью-Йорк, 1978. – С. 109-147.
Дубровський В. Рецензія на енциклопедичну статтю М. А. Рубача «Грушевский, Михаил Сергеевич» –
Советская историческая энциклопедия. – М.: Государственное научное издательство «Советская энцикло-
педия», 1963. – Т. 4. – С. 857-859. // Український історик. – 1966. – № 1-2. – С. 107-111.
Дорошенко В. Михайло Грушевський – громадський діяч, політик і публіцист // Овид. – 1957. – № 11. –
С. 18-19.
Оглоблин О. Михайло Грушевський на тлі доби: думки про третю і останню добу історика (1924-1934) //
Український історик. – 1996. – № 1-4. – С. 79-85.
Thomas M. Prymak. Mykhailo Hrushevsky: The Politics of National Culture. – Toronto: University of Toronto
Press, 1987. – 323 p.
Томас Приймак. Михайло Грушевський: політик національної культури // Всесвіт. – 1991. – № 5. – С. 207-225.
Жуковський А. Політична і публіцистична діяльність М. С. Грушевського на еміграції, 1919 – 1924 рр. //
Український історичний журнал. – 2002. – № 1. – С. 96-125.
Винар Л. Автобіографія Михайла Грушевського з 1926 року. – Нью-Йорк-Мюнхен-Торонто: Українське
історичне товариство, 1981. – 48 с.
Винар Л. Найвидатніший історик України Михайло Грушевський (У 50-ліття смерти: 1934 – 1984 рр.) //
Сучасність. – 1984 р. – № 11 – С. 85-95.
Винар Л. Михайло Грушевський: Історик і будівничий нації (Статті і матеріяли). – 304 с.
Винар Л. Стаття Олександра Оглоблина «Михайло Грушевський на тлі доби» // Український історик. –
р. – № 1-4. – С. 85-87.
Сергій Плохій. Великий переділ. Незвичайна історія Михайла Грушевського. – К.: Критика, 2011. – 600 с.
Сохань П. Творча спадщина М. С. Грушевського і сучасність // Грушевський Михайло Сергійович. Твори:
у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), Я. Дашкевич, І. Гирич та ін. – Львів: Видав-
ництво «Світ», 2002 – Т. 1. – С. 14-46.
Сохань П. С., Ульяновський В. І., Кіржаєв С. М. М. С. Грушевський і Academia. Ідея, змагання, діяльність. – К.,
– 332 с.
Решодько Л. Повернення на Україну / Великий українець: Матеріали з життя та діяльності М. С. Грушев-
ського. – К.: Веселка. – 1992. – С. 381-391.
Трощинський В. П. Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище. –
К.: Інтел. – 1994. – 260 с.
Потульницький В. А. Наукова діяльність М. С. Грушевського в еміграції (1919-1924 рр.) // Український
історичний журнал. – 1992. – № 2. – С. 48-57.
Пиріг Р. Я. Життя Михайла Грушевського: останнє десятиліття (1924-1934). – К.: 1993. – С. 16-35; Його ж.
Ідейно-політичні підстави компромісу Михайла Грушевського з більшовицькою владою // Український іс-
торичний журнал. – 2006. – № 5. – С. 4-19; Його ж. Михайло Грушевський і більшовицька влада: ціна ком-
промісу // Українська історична наука на шляху творчого поступу: Матеріали ІІІ Міжнародного наукового
конгресу українських істориків. Луцьк, 17-19 травня 2006 р. – Луцьк, 2007. – С. 358-364; Його ж. Феномен
рееміграції Михайла Грушевського: сучасні інтерпретації // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. – 2007. –
Вип. 91/93. – С. 47-50.
Піскун В. Повернення Михайла Грушевського в Україну як зваба більшовизмом й сподівання на дії //
Михайло Грушевський – науковець і політик у контексті сучасності. – К., 2002. – С. 45-54.
Шаповал Ю. Занурення у темряву: Михайло Грушевський у 1919 – 1934 рр.//Актуальні проблеми вітчиз-
няної історії ХХ ст.: Збірник наукових праць, присвячений памяті акад. НАН України Юрія Юрійовича
Кондуфора / Відп. ред. В. А. Смолій / НАН України. Інститут історії України. – В 2-х т. – К.: Інститут істо-
рії України, 2004. – Т. 1. – С. 306-325.
Шаповал Юрій, Верба Ігор. Михайло Грушевський. – К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2005. – 352 с.
Буряк Л. Пам'ять про Михайла Грушевського у спогадах його сучасників: штрихи до просопографічного
портрету людини, політика, вченого / Український парламентаризм: проблеми історії та сучасної політич-
ної практики (до 145-річчя від дня народження Михайла Грушевського) / Наукова конференція 29 вересня
р. – К.: Український інститут національної пам’яті, 2012. – С. 337-344.
Ковалевський М. При джерелах боротьби (спомини, враження, рефлексії). – Інсбрук, Накладом Марії
Ковалевської, 1960. – 717 с.
Мартос Б. М. С. Грушевський, яким я його знав // Український історик. – 1966. – № 1-2. – С. 73-81.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВОВ). – Ф. 3560, оп. 1,
спр. 8.
Макух І. На народній службі. – Детройт: Видання української вільної громади Америки, 1958. – 628 с.
Кедрин І. Михайло Грушевський – не один, а більше їх (Спогади і рефлексії) // Український історик. –
– № 1-4. – С. 251-261.
Лукасевич Л. Роздуми на схилку життя. – Нью-Йорк-С. Бавнд Брук: Українське православне видавництво
Св. Софії, 1982. – 342 с.
Майстренко І. Історія мого покоління: Спогади учасника революційних подій в Україні. – Едмонтон:
Канадський інститут українських студій Альбертського ун-ту, 1985. – 416 с.
Єфремов С. О. Щоденники, 1923-1929. – К.: ЗАТ «Газета «РАДА», 1997. – 848 с.
Винниченко В. Щоденник: 1921-1925. – Едмонтон – Нью-Йорк: Видання Канадського Інституту Українсь-
ких Студій, 1983. – 700 с.
Винниченко В. К. Заповіт борцям за визволення. – К. : Криниця, 1991. – 128 с.
ЦДАВОВ України. – Ф. 3563, оп. 1, спр. 119а.
Пиріг Р. Я. Життя Михайла Грушевського: Останнє десятиліття (1924—1934) // Український історичний
журнал. – 1991. – № 4. – С. 54-66.
Визвольні змагання очима контррозвідника. (Документальна спадщина Миколи Чеботаріва): Науково-
документальне видання / Вст. стаття: В. Сідак. – К.: Темпора, 2003. – 288 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Редколегія публікує матеріали, не завжди поділяючи погляди їхніх авторів, зберігає стиль матеріалів, залишає за собою право скорочувати та редагувати тексти. Автор несе відповідальність за зміст статті, достовірність фактів, цитат, дат тощо. Друковані в інших виданнях матеріали до розгляду не приймаються. У разі передруку публікацій посилання на «Історичний архів. Наукові студії» обов’язкове.