ЛАГІДНА РЕВОЛЮЦІЯ ВЕЛИКОГО СЕЙМУ
Ключові слова:
Великий Сейм, лагідна революція, Річ Посполита 1788-1792Анотація
Історія Великого Сейму є загальновідомою. Про лагідну революцію Великого Сейму натомість відомо дос- татньо мало. Найчастіше спостерігаються її прояви в процесі суспільних змін, чи в зростанні політичної ваги шляхти. Підкреслюється також значення лагідної революції в процесі змін укладу в часи другої каденції Вели- кого Сейму, власне також боротьби за запровадження Конституції 3 травня. Зрештою натомість нехтують сутністю лагідної революції, яка істотним чином зумовила зміни в перші місяці засідань Великого Сейму. Тому власне революційному питанню, але одночасно безкровному впровадженню суттєвих реформ присвячена ця стаття.Посилання
Rostworowski E. Historia powszechna. Wiek XVIII, Warszawa 1977.
Topolski J. Polska nowożytna (1501-1798) / Dzieje Polski, pod redakcją Jerzego Topolskiego, Warszawa 1976, s. 254.
Leśnodorski B. «Łagodna rewolucja» w starciu z despotyzmem // «Czasopismo Prawno-Historyczne», 1975,
t. XXVII.
Szczygielski W. Początki łagodnej rewolucji / Pamiętnik XIV Powszechnego Zjazdu Historyków Polskich, Łódź
-10 września 1989 roku. Referaty, komunikaty – sekcje, [Toruń 1993].
Szczygielski W. Sejm Wielki (1788 – 1792). Studium z dziejów łagodnej rewolucji, Łódź 2015.
Markiewicz M. Historia Polski 1492-1795, wyd. II, Kraków 2004, s. 684-685.
Kołłątaj H. Do Stanisława Małachowskiego referendarza koronnego o przyszłym Sejmie Anonima Listów kilka /
idem, Listy Anonima i Prawo polityczne narodu polskiego, oprac. B. Leśnodorski i H. Wereszycka, t. I, Kraków
Karkocha M. Obraz Francji w dobie rewolucji na łamach prasy warszawskiej z lat 1789 – 1794, Łódź 2011.
Dunin-Karwicki S. De ordinanda Republica / Dzieła polityczne z początku XVIII wieku, oprac. A. Przyboś i
K. Przyboś, Wrocław-Warszawa-Kraków 1992.
Kołłątaj H. Uwagi nad pismem, które wyszło w Warszawie w drukarni Dufourowskiej pt. Seweryna Rzewuskiego
(…) o sukcesji tronu w Polszcze rzecz krótka, Warszawa 1790.
Locke J. Dwa traktaty o rządzie, tłum. Z. Rau, Warszawa 1992.
Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės seimelių instrukcijos (1788 – 1790), oprac. R. Jurgaitis, A. Stankevič,
A. Verbickienė, Vilnius 2015.
Michalski J. Sejmiki poselskie 1788 roku / J. Michalski, Studia historyczne z XVIII i XIX wieku, t. I: Polityka i
społeczeństwo, Warszawa 2007.
[Potocki S. K.] Myśli o ogólnej poprawie rządu krajowego / Kołłątaj i inni. Z publicystyki Sejmu Czteroletniego,
oprac. Ł. Kądziela, Warszawa 1991.
Michalski J. Sejm w czasach panowania Stanisława Augusta / Historia sejmu polskiego, t. I: Do schyłku
Rzeczypospolitej, red. J. Michalski, Warszawa 1984.
Krakowski B. Oratorstwo polityczne na forum Sejmu Czteroletniego. Rekonesans, Gdańsk, 1968.
Stroynowski A. Opozycja sejmowa w dobie rządów Rady Nieustającej. Studium z dziejów kultury politycznej,
Łódź 2005.
Kalinka W. Sejm Czteroletni, t. I-II, Warszawa 1991.
Rostworowski E. Ostatni król Rzeczypospolitej. Geneza i upadek Konstytucji 3 maja, Warszawa 1966.
J., Stanisław August. Próba portretu // «Wiek Oświecenia», II, 1978.
Krasiński A.S. Listy do Urszuli z Morsztynów Dembińskiej (1789 – 1790), oprac. A. Falniowska-Gradowska,
Kraków 2004.
Morawski K. M. Pogląd na opozycję magnacką między pierwszym rozbiorem a Sejmem Czteroletnim / Studia
historyczne wydane ku czci prof. W. Zakrzewskiego, Kraków 1908.
Stroynowski A. Hetmani koronni na sejmach stanisławowskich / Silva rerum antiquarum. Księga pamiątkowa
dedykowana prof. zw. dr hab. Bartłomiejowi Szyndlerowi, red. R. Szwed, Częstochowa 2009, s. 109-124.
Stroynowski A. Handel z Rosją w dyskusji na Sejmie Wielkim (1789 r.) // «Історчний Архів. Наукові Студії»,
Випуск 13, Миколаїв 2013, s. 117-125.
Janeczek Z. Polityczna rola marszałka litewskiego Ignacego Potockiego w okresie Sejmu Wielkiego 1788 1792,
Katowice 2005.
Dyaryusz Sejmu Ordynaryjnego pod Związkiem Konfederacyi Generalnej Obojga Narodów w Warszawie
rozpoczętego Roku Pańskiego 1788, [wyd. J. J. Łuszczewski], Warszawa, b.d., t. I i II.
Szczygielski W. Z badań nad początkami obrad Sejmu Wielkiego // «Przegląd Nauk Historycznych» 2008, R. VII,
nr 1.
Anusik Z. Organizacja i funkcjonowanie polskiej służby zagranicznej w latach 1764-1792. (Próba nowego
spojrzenia) // «Acta Universitatis Lodziensis. Folia Historica» z. 58, 1996.
Michalski J. Dyplomacja polska w latach 1764-1795 / Historia dyplomacji polskiej, t. 2 (1572-1795), red.
Z. Wójcik, Warszawa 1982.
Łojek J. Materiały do historii polskiej służby zagranicznej z lat 1788-1795 // «Przegląd Historyczny», 1962,
t. LXIII, z. 3.
Szczygielski W. Krytyka parlamentarna Rady Nieustającej w początkach obrad Sejmu Wielkiego a problem
konstytucyjnej reformy władz wykonawczych państwa // «Przegląd Nauk Historycznych» 2003, R. II, nr 2 (4),
s. 67-110.
Rostworowski E. Polska wieku XVIII. «Baryjera między mocarstwami» // «Odra» 1971, R. XI, nr 4, s. 8.
Wijaczka J. Książę Stanisław Poniatowski – ekscentryk czy indywidualista / Między Barokiem a Oświeceniem.
Sarmacki konterfekt, pod red. S. Achremczyka, Olsztyn 2002.
Stroynowski A. O oratorstwie politycznym sejmów stanisławowskich // «Przegląd Nauk Historycznych», 2006,
R. V, nr 1 (9), s. 183-206.
Kowecki J. Posłowie debiutanci na Sejmie Czteroletnim / Wiek XVIII. Polska i świat. Księga poświęcona
Bogusławowi Leśnodorskiemu, Warszawa 1974.
Szczygielski W. Ze studiów nad postawami politycznymi posłów drugiej kadencji Sejmu Wielkiego w początkach
roku / O prawie i jego dziejach księgi dwie. Studia ofiarowane Adamowi Lityńskiemu w
czterdziestopięciolecie pracy naukowej i siedemdziesięciolecie urodzin, księga I, Białystok 2010.
Szczygielski W. Sejm gotowy i władza typu Straży (z badań nad percepcją społeczną reform ustroju państwa w
czasach Sejmu Wielkiego) // «Przegląd Nauk Historycznych» 2003, R. II, nr 1 (3).
Grześkowiak-Krwawicz A. Deklaracja Stanów Zgromadzonych z 5 czy 3 maja 1791 roku? // «Kwartalnik
Historyczny», 1992 R. XCIX, nr 1.
Szczygielski W. Referendum trzeciomajowe. Sejmiki lutowe 1792 roku, Łódź 1994.
Wiersze polityczne Sejmu Czteroletniego. Część pierwsza 1788 – 1789, z papierów Edmunda Rabowicza oprac.
K. Maksimowicz, Warszawa 1998.
Maksimowicz K. Afera Adama Łodzi Ponińskiego w świetle poezji okolicznościowo-politycznej czasu Sejmu
Czteroletniego // «Wiek Oświecenia» 15, 1999, s. 293-320.
Leśnodorski B. Dzieło Sejmu Czteroletniego (1788-1792). Studium historyczno-prawne, Wrocław 1951, s. 11,
, 467.
Rostworowski E. Popioły i korzenie. Szkice historyczne i rodzinne, Kraków 1985.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Редколегія публікує матеріали, не завжди поділяючи погляди їхніх авторів, зберігає стиль матеріалів, залишає за собою право скорочувати та редагувати тексти. Автор несе відповідальність за зміст статті, достовірність фактів, цитат, дат тощо. Друковані в інших виданнях матеріали до розгляду не приймаються. У разі передруку публікацій посилання на «Історичний архів. Наукові студії» обов’язкове.
