СТИЛІСТИКА ГАРМАТНОГО ДЕКОРУ ГЕТЬМАНСЬКИХ ЛЮДВИСАРІВ ЙОСИФА ТА КАРПА БАЛАШЕВИЧІВ

Автор(и)

  • О. Є. Мальченко Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАНУ, Ukraine

Ключові слова:

Балашевичі, людвисарі, гармата, артилерія XVII ст., декор, «мазе- пинське бароко», стилістика, атрибуція, методологія

Анотація

Статтю присвячено одному з аспектів малодослідженої теми української історичної артилерії. Дослідження базується основі збережених зразків бронзових гармат 1692– 1717 рр., відлитих Йосифом та Карпом Балашевичами. Здійснено аналіз стилістичних особливостей декору гармат глухівських людвисарів. Виокремлено оригінальні способи декорування, запозичені елементи, основні мотиви декору та принципи їхнього засто- сування у дизайні гармат. Автором робиться припущення щодо походження майстрів Балашевичів. Прослідковується еволюція їхнього художнього мислення. На основі декі- лькох прикладів атрибуції гармат початку XVIII ст. показано, як у дослідницькій прак- тиці застосовується розуміння особистої стилістики ливарника

Біографія автора

О. Є. Мальченко, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАНУ

канд. іст. наук, старший науковий співробітник

Посилання

Мальченко О. Художнє лиття гармат у Гетьманщині за часів правління Івана Мазепи. К., 2007; Його ж,

Художнє оформлення гармат часів Івана Мазепи. В зб.: Гетьман Іван Мазепа: постать, оточення, епоха /

Відп. ред. В. А. Смолій. К., 2008. С.336–363; Мальченко О. Museum artilleriae Ucrainicae. Музей української

артилерії XV-XVIII століть. Частина І. Українські гармати в зарубіжних музейних колекціях. – К., 2011. –

с.

Мальченко О. Орнаментована артилерія на Правобережній Україні (XV–XVIII ст.) / О. Мальченко – К.,

– 284 c.

Щодо самого К. Балашевича, відомо, що у 1693 р. він володів двором у Глухові, працював на військову

артилерію й помер біля 1735 р.

Пилипенко Б. Видатна пам’ятка вкраїнського людвісарства: [про видат. твір укр. ливарства кінця ХVІІ ст. –

дзвін роботи глухів. людвісара Карпа Балашевича] / Б. Пилипенко // Пам’ятки України. - К., 2008. - № 3. - С.

–119.

Як множинність відчуттів, емоцій, мінливостей людської долі обмежена, й вичерпується задовго до нашої

смерті, так є обмеженим й число орнаментальних і декоративних елементів, не здатне на безкінечні комбі-

нації. Явища ментального характеру, до котрих відноситься й декорування гарматних стволів, розпадаються

або атрофуються раніше чи пізніше. Жодна організація чи особистість не здатні протистояти тенденції зга-

сання у циклі мислення, тому й існують ефективно в обмеженому часі. Лише деяким митцям вдалося збере-

гти різноманітність творчості протягом усього свого життя. Тому друга частина творчої біографії ливарника,

котра співпадає з присмерковим віком, й котру ми характеризуємо відточеним стилем майстра, можливо, ні

що інше, як втомленість творчості й домінування формального підходу, відшліфованого роками із застосу-

ванням стандартного, вивіреного набору декоративних елементів. До того ж, не збереглося жодного декоро-

ваного зразку гармат К. Балашевича, відлитих у період 1717–1735 рр.

Мальченко О. Спроба атрибуції гармати 1714 року з колекції Воєнно-історичного музею артилерії, інженер-

них військ і військ зв’язку (Санкт-Петербург) / О. Мальченко // Наукові записки. Збірник праць молодих

вчених та аспірантів / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН

України. – К., 2012. – Т. 25. – С. 174–189.

##submission.downloads##

Номер

№ 16 (2016)

Розділ

ВІТЧИЗНЯНА ТА ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

Редколегія публікує матеріали, не завжди поділяючи погляди їхніх авторів, зберігає стиль матеріалів, залишає за собою право скорочувати та редагувати тексти. Автор несе відповідальність за зміст статті, достовірність фактів, цитат, дат тощо. Друковані в інших виданнях матеріали до розгляду не приймаються. У разі передруку публікацій посилання на «Історичний архів. Наукові студії» обов’язкове.